Головна сторінка

Географічних назв І термінів данії



Скачати 308.68 Kb.
НазваГеографічних назв І термінів данії
Дата конвертації16.03.2016
Розмір308.68 Kb.
ТипДокументи
1. /Denmark.docГеографічних назв І термінів данії


ДЕРЖАВНА СЛУЖБА ГЕОДЕЗІЇ, КАРТОГРАФІЇ ТА КАДАСТРУ


ІНСТРУКЦІЯ

З ПЕРЕДАЧІ УКРАЇНСЬКОЮ МОВОЮ

ГЕОГРАФІЧНИХ НАЗВ І ТЕРМІНІВ ДАНІЇ


(Затверджено наказом Державної служби геодезії, картографії та кадастру

від 10.03.2006 р. № 20)


2006

1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

1.1. За правилами цієї інструкції передаються географічні назви Данії. Інструкцію також можна застосовувати при передачі данських назв за межами Данії.

1.2. Географічні назви Данії, за винятком традиційних (див. п. 5), передаються українською мовою згідно цієї інструкції за фонетично-графічним принципом (відповідно до літературної вимови данської мови – фонетика, написання – графіка).

1.3. Географічні назви Данії передаються таким чином: данські – за цією інструкцією, іншомовні (англійські, французькі, німецькі та ін.) – за правилами відповідних інструкцій.

2. ПРАВИЛА ПЕРЕДАЧІ

2.1. Данська мова належить до східноскандинавської підгрупи германської групи індоєвропейських мов. Для її фонетики характерна велика кількість голосних фонем, що пояснюється поділом їх на довгі та короткі, існуванням лабіалізованих голосних переднього ряду і закритих голосних середнього підйому, які відсутні в українській мові, а також існуванням дифтонгів.

Данська абетка складається з таких 29 літер:

Aa, Bb, Cc, Dd, Ee, Ff, Gg, Hh, Ii, Jj, Kk, Ll, Mm, Nn, Oo, Pp, Qq, Rr, Ss, Tt, Uu, Vv, Ww, Xx, Yy, Zz, Ææ, Øø, Åå.

2.2. Літери Q, W, X, Z трапляються лише у словах, запозичених з інших мов. Літери ö i œ, буквосполучення аа, які трапляються у картографічних матеріалах минулих років видання, відповідають ø, æ, å сучасної абетки.

2.3. Довготу голосних при передачі не відтворюють.

2.4. Приголосні у данській мові не поділяються на м’які і тверді. Данські приголосні вимовляються твердо, за винятком деяких звуків, які завжди вимовляються м’яко.

2.5. Подвоєння приголосних у данській мові не читається як довгий звук, а свідчить лише про те, що попередній голосний звук короткий. Але при передачі українською мовою на графіці це подвоєння зберігається.
2.6. Передача голосних




з/п

Літера чи сполучення літер

Українськапередача

Позиція

в слові
Приклади

Примітки

1.

a

а




Anst – Анст

Arnager – Арнаґер

Asbo – Асбо

Kastrup – Каструп




2.

å (аа)

о




Vrå – Вро

Aarhus – Оргус

Gudenaa – Ґудено




3.

е

е




Troense – Троенсе

Nibe – Нібе

Lienlunn – Ліенлунн

про передачу е в дифтонгах ej і eg див. п. 2.7

4.

æ

е




Ærøskøbing – Ерескебінґ

Næstved – Нествед




5.

і

і




Isenvad – Ісенвад

Skive – Сківе

Birkinge – Біркінґе




1

2

3

4

5

6

6.

о

о




Overskov – Оверсков

Odense – Оденсе

Oksholm – Оксгольм




7.

ø (ö)

е




Øvered – Еверед

Lilleø – Ліллее

Siø – Сіе

про передачу ø в дифтонгах øg і øj див. п. 2.7

8.

u

у




Rungsted – Рунґстед

Unnerup – Уннеруп




9.

y

і

ю

на початку слів

в інших випадках

Yderby – Ідербю
Nysted – Нюстед

Lyngby – Люнґбю




2.7. Передача дифтонгів:




з/п

Сполучення літер

Українська передача

Позиція

в слові

Приклади

Примітки

10.

аj

ай




Ajstrup – Айструп




11.

еg

ай



перед l, n, m, а також у кінці

слова

Teglstrup – Тайльструп

Hegn – Гайн

в інших випадках – за правилами передачі окремих літер

12.

еj

ай




Ejlinge – Айлінґе





13.

øg

ой



перед приголосним

і в кінці слова

Nøgle – Нойле

в інших випадках – за правилами передачі окремих літер

14.

øj

ой




Højstrup – Гойструп






2.8. Передача приголосних




з/п

Літера чи сполучення літер

Українськапередача

Позиція

в слові

Приклади

Примітки

15.

b

б




Borup – Боруп

Dybbøl – Дюббель

Tikøb – Тікеб




1

2

3

4

5

6

16.


с

сh

сk

с
к

х


ш
к


к

перед е, і, у, ø


в інших випадках


Centralgaard – Сентральґор

Cecilielyst – Сесіліелюст

Fredericia – Фредерісія

Clasonsborg – Класонсборґ
Lerchenborg – Лерхенборґ
Charlottenlund – Шарлоттенлунн

Christianshavn – Крістіансгавн

Schackenborg – Шакенборґ

у назвах іншомовного походження


у назвах німецького походження
у назвах французького походження
у назвах данського, шведського і норвезького походження
у назвах німецького походження

17.


d

ds

д

с


перед приголосними

у всіх позиціях

Odde – Одде

Danmark – Данмарк

Nysted – Нюстед

Ørsted – Ерстед
Gjedser – Ґесер

Bradser Odde – Брасер-Одде




18.

f

ф




Faaborg – Фоборґ

Toftlund – Тофтлунн




19.

g

ґ

німе g у кінці слів зберігається в передачі

Helgenæs – Гельґенес

Gylling – Ґюллінґ

Jammerbugt – Яммербуґт
Viborg – Віборґ

Lemvig – Лемвіґ

про передачу g у сполучен-нях eg i øg див. п.п 11, 13 .



20.

h

г

перед голосними


не передається перед j, v

Haderslev – Гадерслев

Tiphede – Тіпгеде

Frederikshavn – Фредеріксгавн
Hjørring – Єррінґ

Hverringe – Веррінґе

про передачу h у сполу-ченнях ph, th див. пп. 26, 30.


1

2

3

4

5

6

22.

k


к




Køge – Кеґе

Skive – Сківе

Flakkenbjærg – Флаккенбєрґ




23.


l

ль


л

в кінці слів і перед приголосними

в інших випадках

Æbeltoft – Ебельтофт

Aadal – Одаль
Langeland – Ланґеланн

Lemvig – Лемвіґ




ld

льд
лл

лль

в середині слова перед голосними, крім е, і перед r

перед голосним е
в кінці слова і перед з’єдну-вальним s

Haldum – Гальдум

Hildagrund – Гільдаґрунн


Bjolderup – Бйоллеруп

Døllefjelde – Доллефєлле

Hald – Галль

Keldshoved – Келльсговед




24.

m

м




Maribo – Марібо

Glomsbjerg – Ґломсбєрґ

Mammen – Маммен




25.


n

nd

н

нн

н


між голосни-ми, а також у кінці слова
перед приголосною

Nannerup – Наннеруп

Sindal – Сіндаль

Nøvling – Невлінґ

Vinderup – Віннеруп

Kirkegrund – Кіркеґрунн

Asmindrup – Асмінруп




26.


p

ph

п

ф




Paarup – Поруп

Pandrup – Панруп

Phøniks Grund – Фенікс-Ґрунн




27.

qu

кв




Quartus Grund – Квартус-Ґрунн

(пишеться також Qvartus Grund)


літера q трапляється лише у сполученнi qu

28.


r

rd

р
рд

в середині слова після короткого голосного, а також перед r

і е

Ravnborg – Равнборґ

Ringkøbing – Рінґкебінґ

Nørre Bork – Нерре-Борк
Varde – Варде




1

2

3

4

5

6

28.


rd

р

у кінці слова (в тому числі і у складених назвах) після довгого голосного

Aagaard – Оґор
Nordskov – Норсков




29.


s

sj

с

ш




Samsø – Самсе

Aarløse – Орлесе

Sassens – Сассенс

Sjelle – Шелле

Sjørslev – Шерслев

Sjaalevejle – Шалевайле




30.

t
tion

т
шон




Tastum – Тастум

Tåagholt – Тоґгольт

Struer – Струер

Otterup – Оттеруп

Hadsten Stationsby – Гадстен-Сташонсбю

Thomasminde – Томасмінне


в іншомовних назвах


30.

th

т




Nordosthage – Норостгаґе

проте

Røtholm – Ретгольм, якщо належить до різних основ у складеній назві

31.



v


в





Vedhoved – Ведговед

Greve – Ґреве

Vesterskov – Вестерсков

Viv – Вів



32.

w

в




Weddelsborg – Веддельсборґ

Wredeslund – Вредеслунн

трапляється головним чином в іншомовних назвах

33.

x

кс




Faxe (Fakse) – Факсе


зустрічається в іншомовних назвах

34.

z

с




Benzon – Бенсон

Zastrov – Састров

Rantzausgave – Рантсаусґаве

зустрічається лише в іншомовних назвах


3. НАГОЛОС

Наголос у данських назвах, як правило, падає на перший склад слова; у складних словах є додатковий наголос, що падає на перший склад другого компонента:

Bregninge – Брáйнінґе

Zastrov – Сáстров

Wedellsborg – Вéделльсбòрґ

Skjoldenæsholm – Скйóлленèсгольм

4. ГЕОГРАФІЧНІ ТЕРМІНИ І НАПИСАННЯ СКЛАДЕНИХ НАЗВ

4.1. Данські географічні терміни, тобто слова, що пояснюють рід об’єкта: озеро, річка, гора, мис і т. п., пишуться разом або окремо від основної частини назви залежно від написання в данських джерелах.

Якщо данські географічні терміни пишуться окремо від основної частини назви, то при передачі українською мовою їх пишуть через дефіс. Перед назвою вказують український переклад терміну:

Trend Å – р. Тренн-О

Kongeå – р. Конґео

Storå – р. Сторо

Tange Sø – оз. Танґе-Се

Kulsø – оз. Кульсе

Weddelsborg Hoved – м. Веддельсборґ-Говед

Knudshoved – м. Кнудсговед

Hvalspund – прот. Вальпсунн

Salling Sund – прот. Саллінґ-Сунн

Nibe Bredning – зат. Нібе-Бреднінґ
4.2. Географічний термін fjord у назвах фіордів (заток), незалежно від написання окремо чи разом у першоджерелі, при передачі українською мовою завжди пишеться через дефіс, з малої літери та в українському перекладі - фіорд:

Lamme fjord – Ламме-фіорд

Tømmerby fjord – Теммербю-фіорд

Примітка: однак географічний термін fjord у складі данських назв населених пунктів пишеться в передачі українською мовою разом і в українському перекладі терміну - фіорд:

Storfjord як назву фіорду потрібно передати так: Стор-фіорд;

Storfjord як назву населеного пункту передають так: Сторфіорд
4.3. Термін halvø (півострів) у написанні географічних назв деякі данські джерела не зазначають, тому його, на розсуд редактора карти, можна випускати при передачі данських назв українською мовою.

Термін ø (острів) у назвах островів передається українською мовою у формі Е (через дефіс) чи е (разом) залежно від написання данської назви:

Fjande ø – о. Фянне-Е

Livø – о. Ліве
4.4. Прикметники, що вказують на протиставлення кількох об’єктів, перекладаються тільки за наявності усталеної традиції такого перекладу:

Store Bælt – прот. Вел. Бельт

Lille Bælt – прот. Мал. Бельт,

але: Nordre Rønner – Нордре-Реннер

Søndre Rønner – Сенре-Реннер

Усі складові частини складених данських географічних назв при передачі українською мовою пишуться через дефіс, із великої літери, крім вищезгаданого слова “фіорд” у назвах фіордів.
5. ТРАДИЦІЙНІ НАЗВИ

Географічні назви, наведені в поданому переліку, передаються на картах за традиційно усталеним написанням, що не відповідає правилам передачі за цією інструкцією.


Данське написання

Передача за інструкцією

Традиційна назва

Danmark

København

Jylland

Sjelland

Grønland

Øresund

Store Bælt

Lille Bælt

Данмарк

Кебенгавн

Йюлланн

Шелланн

Ґренланн

Ересунн

Сторе-Бельт

Лілле-Бельт

Данія

Копенгаген

Ютландія, п-ів

Зеландія, о.

Ґренландія, о.

прот. Ересунн (Зунд)

прот. Великий Бельт

прот. Малий Бельт


Додаток до п. 4 інструкції

Перелік географічних термінів та інших слів, що входять до складу

географічних назв Данії


Данське написання

Передача українською мовою

Значення

ager, -en аґер, -ен поле, рілля

al аль увесь

alk, -en альк, -ен чистун (зоол.)

almen альмен 1) загальний;

2) звичайний

amt, -et амт, -ет округ, амт

and,-en анн, -ен качка

arne, -n арне, -н вогнище

ask, -en аск, -ен ясен

asp, -en асп, -ен осика

avne,-en авне, -ен полова

bad, -et бад, -ет курорт

bag баґ за, позаду

bakke, -n бакке, -н пагорб, височина

banke банке, -н 1) пагорб, височина;

2) піщана мілина, банка

bar бар голий, без рослинності

barre, -n барре, -н бар, піщана мілина

bast, -en баст, -ен лико, луб, мачула

batteri, -et баттері, –ет батарея

bavn, -en бавн, -ен сигнальний вогонь

bed, -et бед, -ет грядка, клумба

bede, -n беде, -н буряк

ben, -et бен, -ет кістка

bille, -n білле, -н жук

birk, -en бірк, -ен 1) береза; 2) округ

bjerg, -et бєрґ, -ет гора

bjærg, -et бєрґ, -ет гора

bjørn, -en бєрн, -ен ведмідь

blok, -ken блок, -кен брила

1

2

3

blå бло блакитний, синій

bo, -et бо, -ет житло, будинок

bog, -en боґ, -ен плід бука

borg, en борґ, -ен замок, фортеця

brand, -en бранн, -ен пожежа

brat брат крутий, стрімкий

bred, -den бред, ден берег

bred бред широкий, поширений

bredning бреднінґ розширення, затока

bregne, -n брайне, -н папороть

bro, -en бро, ен міст; пристань

brænde, -t бренне, -т дрова

brønd, -en бренн, -ен 1) джерело; 2) криниця

bue, -n буе, -н 1) дуга; 2) арка

buet бует дугоподібний, вигнутий

bugt, -en буґт, -ен 1) вигин; 2) затока, бухта

bul, -len буль, -лен 1) стовбур (дерева); 2) пень

by, -en бю, -ен місто

byg, -gen бюґ, -ґен ячмінь

bæk, -ken бек , -кен струмок

bælt, -et бельт, -ет протока

bøg, -en бой, -ен бук

bøje, -n бойе, -н буй, бакен

bølle, -n белле, -н брусничник

dal, -en даль, -ен долина

dam, -men дам, -мен став

dok, -ken док, -кен док

due, -n дуе, -н голуб

dyb, -et дюб 1) провалля, ущелина;

2) западина, глибина

dyb дюб глибокий

dyr, -et дюр, -ет 1) тварина, звір; 2) козуля

eg, -en еґ, -ен дуб

ege еґе дубовий

egern, -et еґерн, -ет білка

egn, -en айн, -ен країна, місцевість

elle елле вільшаний

elletræ, -et еллетре, -ет вільха

elg, -en ельґ, -ен лось

elm, -en ельм. –ен берест

en ен один

ende енне, -н кінець, закінчення

ene ене один, самотній

enebær, -ret енебер, -рет ягода ялівця

eng, -en енґ, -ен лука

ens енс однаковий, подібний; рівний

erts, -en ертс, -ен руда

esp, -en есп, -ен осика

falk, -en фальк, -ен сокіл, кречет

fals, -en фальс, -ен жолоб, видолинок

farvand, -et фарванн, -ет фарватер


1

2

3

fast фаст 1) твердий;

2) міцний, постійний

fed, -det фед, -дет перешийок

feld фелль польовий

felt, -en фельт, -ен поле

fisk, -en фіск, -ен риба

fjeld, -et фєлль 1) гора, пагорб; 2) скеля

fjord, -en фіорд фіорд, затока

fjæld, -et фєлль 1) гора, пагорб, височина;

2) скеля

flack флак мілина

flad флад плоский

flade, -n фладе, -н рівнина

flint, -en флінт, -ен кремінь

flod, -en флод, -ен річка, потік

flynder, -en флюннер, -ен камбала

fod, -en фод, -ен підніжжя гори

fold, -en фолль, -ен загін для худоби

fole, -n фоле, -н лоша

for фор перед

fort, -et форт, -ет форт, укріплення

fri фрі вільний

frø, -en фре, -ен жаба

frø, -et фре, -ет зерно, насіння

fugl, -en фуґль, -ен пташка

fure, -n фуре, -н борозна, канава, жолоб

fyr, -ren фюр, -рен сосна

fyr, -et фюр, -ет 1) вогонь; 2) маяк

fælled, -en феллед, -ен відкрите місце

færge, -n ферґе, -ен перевіз, пором

får, -et фор вівця

gab, -et ґаб, -ет 1) гирло, отвір; 2) провалля

gade, -n ґаде, -н вулиця

gal ґаль сердитий, злий

galge, -n ґальґе, -н стійка для сушіння риби

galt, -en ґальт, -ен кнур

gammel, gamle ґаммель, ґамле старий

gang, -en ґанґ, -ен прохід

gat, -tet ґат, -тет вузький прохід

gavl, -en ґавль, -ен фронтон, фасад

ged, -en ґед, -ен коза

gedde, -n ґедде, -н щука, щупак

gejl ґайль буйний (про рослинність)

god ґод гарний, добрий

gram ґрам злий, сердитий

grav, -en ґрав, -ен 1) рів, яма; 2) могила;

3) западина

grej ґрай ясний

gren, -en ґрен, -ен гілка, відгалуження

grenet ґренет гіллястий

grim ґрім негарний, бридкий

grund, -en ґрунн, -ен ґрунт, мілина

1

2

3

grund ґрунн мілкий, низький

græs, -set ґрес, -сет трава

grøn ґрен зелений

grå ґро сірий

gul ґуль жовтий

guld, -et ґулль, -ет золото

gylden ґюллен золотий

gård, -en ґор, -ен двір, площа

gås, -en ґос, -ен гусак

gåse ґосе гусячий

haj, -en гай, -ен акула

hal, -len галь, -лен критий ринок

halm, -en гальм, -ен солома

hals, -en гальс, -ен 1) шия, горло; 2) мис

halvø гальве півострів

hamp, -en гамп, -ен конопля

hare, -n гаре, -н заєць

hastig гастіґ швидкий, рвучкий

hav, -et гав, -ет море, океан

have, -n гаве, - н сад

havn, -en гавн, -ен гавань, порт

havre, -n гавре, -н овес

hed гед гарячий, жаркий

hede, -n геде, -н вересове пустище

hede, -n геде, -н жар

hegn, -et гайн, -ет 1) огорожа; 2) гай

hejre, -n гайре, -н чапля

hel гель увесь, цілий

helle, -t гелле, -т притулок; заповідник

herred, -et герред, -ет район

hest, -en гест, -ен кінь

himmel, -en гіммель, -ен небо

hind, -en гінн, -ен сарна; самиця оленя

hirse, -en гірcе, -ен 1) просо; 2) пшоно

hjem, -met єм, -мет будинок, житло

hjerte, -t єрте, -т серце

hjord, -en йор, -ен стадо, табун, отара

hjort, -en йорт, -ен олень

hob, -en гоб, -ен купа, стос

hof, -fet гоф, -фет палац, резиденція

holm гольм острівець

horn, -et горн, -ет 1) ріг; 2) пік

hos гос біля, поблизу, при

hoved, -et говед мис

huk гук 1) голова, 2) мис

hul, -let гуль, -лет діра, дірка

humle, -n гумле, -н джміль

hund, -en гунн, -ен собака

hus, -et гус будинок

hval, -en валь, -ен кит

hvid від білий

hvil, -et віль, -ет привал

1

2

3

høg, -en гой, -ен яструб

høj, -en гой, -ен височина, пагорб

høj гой високий

højre гойре правий

hønee, -n гене, -н курка

hør, -ren гер, -рен льон

høst, -en гест, -ен 1) осінь; 2) жнива, урожай

ild, -en ілль, -ен вогонь, полум’я

ilde ілле недобрий, поганий

ilder, -en іллер, -ен тхір

is, -en іс, -ен крига

isse, -en іссе, -н вершина

jern, -et єрн, -ет залізо, чавун

jord, -en йор, -ен земля

jute, -en юте, -ен джут

jæger, -en єґер, -ен мисливець

kalk, -en кальк, -ен вапно

kalv, -en кальв, -ен теля

kanal, -en каналь, -ен канал

kap кап мис

kapel, -let капель, лет каплиця

karre, -en карре, ен квартал (міста)

kilde, -en кілле, -н струмок, джерело

kirke, -n кірке, -н церква

kirsebær, -ret кірсебер, -рет вишня

kis, -en кіс, -ен сірчаний колчедан

klar клар ясний, світлий, чистий,

прозорий

klint, -en клінт, -ен скеля, стрімчак

klinte, -n клінте, -н кукіль, волошка

klippe, -n кліппе, -н скеля, стрімчак

klit, -ten кліт, -тен дюна

kloster, - (e) ret клостер, - (e) рет монастир

ko, -en ко, -ен корова

kobber, -et коббер, -ет мідь

krage, -n краґе, -н ворона

krone, -n кроне, -н 1) корона; 2) крона (дерева)

kul, -let куль, -лет вугілля

kær, -et кер, -ет болото, драговина

kyst кюст берег, узбережжя

købing кебінґ місто

lade, -n ладе, -н сарай, клуня; склад

lager, -et лаґер, -ет склад, комора

lam, -met лам, -мет ягня

land, -et ланн, -ет 1) країна, держава;

2) суходіл, земля;

3) село, cільська місцевість

lanndingssted, -et ланнінґсстед, -ет посадочний майданчик

lang ланґ довгий

lav, -en лав, -ен лишайник

lav лав низький

le, -en ле, -ен коса

1

2

3

led, -et лед, -ет стик, з’єднання

leje, -t лайе, -т річище

lejr, -en лайр, -ен табір

ler, -et лер, -ет глина

lillе лілле малий

lind, -en лінн, -ен липа

linde лінне липовий

lo, -en ло, -ен тік

lun лун теплий; приємний

lund, -en лунн, -ен гай, діброва

ly лю сховок, притулок

lyng, -en люнґ, -ен верес

lys люс світлий, ясний

løb, -et леб, -ет фарватер

løj лой ледачий

løkke, -n лекке загін (для худоби)

løn, -nen лен, -нен клен

løs лос вільний

løv, -et лев, -ет зелень, листя

lås, -en лос, -ен замок

mark, -en марк, -ен поле, рілля

marsk, -en марск, -ен низовинне місце

mellem меллем між, серед

middel міддель середній

midt мідт посередині, у центрі

midte, -n мідте, -н середина, центр

mile, -n міле, -н дюна

mor, -et мор, -ет болото, драговина

mos, -set мос, -сет мох, лишайник

mose, -n мосе, -н болото, драговина

muld, -en мулль, -ен перегній, чорнозем

mund, -en мунн, -ен 1) рот, вуста; 2) гирло річки

myg, -gen мюґ, -ґен комар, мушка

mølle, -n мелле млин

mørk мерк темний, похмурий

mår, -en мор, -ен куниця

nakke, -n накке, -н 1) виступ; 2) мис

nedre недре нижній

net, -tet нет, -тет сітка, невід

net нет приємний, милий

nisse, -n ніссе домовик, гном

nor, -et нор, -ет маленька затока, бухта

nord, -en нор північ

nordlig нордліґ північний

nordre нордре північний

not, -en нот, -ен жолоб, канава

ny ню новий

næs, -set нес, -сет 1) мис; 2) півострів

næste несте ближчий, найближчий

nød, -den нед, -ден горіх

nøjsom нойсом помірний

nør нер близький

1

2

3

nørre нерре північний

od, -den од, -ден 1) кінець, вістря; 2) вершина

odde, -n одде, н мис, коса

okse, -n оксе, -н бик, віл

om ом довкола, біля

ond онн недобрий, поганий, гидкий

orne, -n орне, -н кабан

over овер над; за

ovre овре по той бік

padde, -n падде, -н ропуха

pakhus, -et пакгус, -ет склад

pors, -en порс, -ен багно (бот.)

pynt, -en пюнт, -ен ніс, мис

pøl, -en пель, -ен калюжа

rand, -en ранн, -ен узлісся

rav, -et рав, -ет бурштин

ravn, -en равн, -ен крук

red, -en ред, -ен рейд

rede, -en реде, -ен гніздо

rejse, -n райсе, -н поїздка, подорож

rende, -n ренне, -н 1) стік, жолоб;

2) фарватер

rev, -et рев, -ет риф

rim, -en рім, -ен іній

rinden, -en ріннен, -ен течія

ring, -en рінґ, -ен кільце, коло

ringe рінґе малий, невеликий

rode, -n роде, -н квартал міста

rose, -n росе, -н троянда

rum, -met рум, -мет простір, місце

rute, -n руте, -т шлях, напрямок

ryg, -gen рюґ, -ґен гірський хребет

rød ред червоний

røn, -nen рен, -нен горобина

rønne, -n ренне, -н хатинка, хижа

rør, -et рер, -ет очерет, тростина

røse, -n ресе, -н купа (підводного

каміння)

råge, -n роґе, -н грак

salt, -et сальт, -ет сіль, солоний

sand, -et санн пісок, рінь

sankt санкт святий

sid сід низовинний, вологий

(про місцевість)

sild, -en сілль, -ен оселедець

skade, -n скаде, -н сорока

skalle, -n скалле, -н плотва

skel, -let скель, -лет межа, кордон

skjold, -et скйолль, -ет огорожа

skov, -en сков, -ен ліс

skud, -det скуд, -дет 1) паросток, відросток;

2) притока

1

2

3

skær скер чистий, прозорий

skæv скев кривий, похилий

slange, -n сланґе, -н змія

slet слет поганий, кепський

slette, -n слетте, -н рівнина

slot, -tet слот, -тет замок, палац

små смо дрібний, маленький

sne, -en сне, -ен сніг

sned снед косо, навскоси

snog, -en сноґ, -ен вуж (зоол.)

so, -en со, -ен свиня

sogn, -et соґн, -ет парафія, район

sol, -en соль, -н сонце

sommer, -en соммер, ен літо

sort сорт чорний

stad, -en стад місто

stak, -ken стак, -кен копиця, скирта

stald, -en сталль, -ен стійло, хлів, стайня

star, -en стар, -ен осока

sted, -et стед, -ет місце

sten, -en стен, -ен камінь

steppe, -en степпе, -н степ

stille стілле тихий, спокійний

stor, store стор, сторе великий

stork, -en сторк, -ен лелека

strand, -en странн, -ен узбережжя, берег моря,

пляж

strandbreden странбреден берег

stribe, -n стрібе, -н смуга, смужка

strøm, -men стрем, -мен течія

strå, -et стро, -ет солома

stør стер осетер

stål, -et столь, -ет сталь

suder, -en судер, -ен лин

sund, -et сунн протока

sur сур заплутаний

svale, -n свале, -н ластівка

svane, -n сване, -н лебідь

sveden сведен спалений

svin, -et свін, -ет свиня

svælg, -et свельґ, -ет безодня, провалля

syd сюд південь

syden сюден південь

sydlig сюдліґ південний

syre, -n сюре, -н щавель

syssel, syslet сюссель, сюслет округ, область

sæd, -en сед, -ен зернова культура

sæl, -en сель, -ен тюлень, нерпа

sø, -en се, -ен 1) озеро; 2) море

søle, -t селе, -т мряка, болото

sølle селле жалюгідний, убогий

sønder, søndre сеннер, сенре південний

1

2

3

taks, -en такс, -ен тис

tand, -en танн, -ен зубець

tandet таннет зубчастий

tange, -n танґе, -н перешийок, коса

tegl тайль 1) цегла; 2) черепиця

tegn тайн знак

terne терне морська трава, водорість

tjære, -n тьєре, -н смола, дьоготь

tjørn, -en тйерн, -ен терен

toft, -en тофт, -ен відгороджений вигін

top, -pen топ, -пен вершина

torn, -en торн, -ен шип

trind трінн круглий

trold, -en тролль, -ен троль, домовик, лісовик

tryg трюґ спокійний

træ, -et тре, -ет дерево

tue, -n туе, -н підвищення, купина

tun-tunfisk, -en тун-тунфіск, -ен тунець

tvær твер поперечний

tyr, -en тюр, -ен бик, віл

tør тер сухий

tørdok, -ken тердок, -кен сухий док

tåge, -n тоґе, -н туман, імла

tårn, -et торн, -ет вежа

ulk, -en ульк, -ен головень (риба)

ulv, -en ульв, -ен вовк

vade ваде брід

vand, -et ванн вода, озеро

vang, -en ванґ, -ен нива, поле

ved вед коло, біля, поблизу, при

vej, -en вай дорога

vel вель добрий

vest вест захід

vesten вестен захід

vester, vestre вестер, вестре західний

vestlig вестліґ західний

vig, -en віґ затока, бухта

vild вілль 1) дикий, 2) пустельний;

3) необроблений (про

землю)

vind вінн косий, кривий

vinding, -en віннінґ, -ен звивина

vold, -en волль, -ен вал, насип

vænge, -t венґе, -т обгороджений вигін

æble, -t ебле, -т яблуко

ø, -en, øer е, -ен, еер острів, острови

øde, -t еде, -т 1) пустеля; 2) глушина

øde еде пустельний, незаселений

ør ер заплутаний

ørn, -en ерн, -ен орел

ørred, -en ерред, -ен форель, струг

øst ест схід

1

2

3

øster, østen естер східний

østre естре східний

øvre, øverst евре, еверст верхній

å, -en о струмок, річка

åben обен відкритий

ål, -en оль, -ен вугор (зоол.)

ås, -en ос вершина, пагорб

ЛІТЕРАТУРА


  1. Новакович А.С., Датский язык. – M.: Изд-во Московского университета, 1974.

  2. Русско-датский словарь с приложением краткого грамматического очерка. – М.: Изд-во иностр. и нац. словарей, 1974.

  3. Датско-русский словарь. – М.: Изд-во “Русский язык”, 1975.

  4. Langenscheidts Lommeordbog, Dansk. – Berlin - München – Zürich: Tysk. Langenscheid, 1966.

  5. Donsk. – Torshavn: Føroysk ordabok., 1986.

  6. Det Beste Store Verdens Atlas. – Oslo: Forlaget Det Bestе, 1983.