Головна сторінка

Міністерство екології та природних ресурсів україни департамент геодезії, картографії та кадастру інструкція



НазваМіністерство екології та природних ресурсів україни департамент геодезії, картографії та кадастру інструкція
Сторінка1/2
Дата конвертації16.03.2016
Розмір0.69 Mb.
ТипДокументи
  1   2
1. /Italy.docМіністерство екології та природних ресурсів україни департамент геодезії, картографії та кадастру інструкція

МІНІСТЕРСТВО ЕКОЛОГІЇ ТА ПРИРОДНИХ РЕСУРСІВ УКРАЇНИ

ДЕПАРТАМЕНТ ГЕОДЕЗІЇ, КАРТОГРАФІЇ ТА КАДАСТРУ



ІНСТРУКЦІЯ


з передачі українською мовою

географічних назв і термінів Італії

Київ - 2001




УДК 528 (06)



ІНСТРУКЦІЯ з передачі українською мовою географічних назв і термінів Італії.
Вид. 1 - К.: Міністерство екології та природних ресурсів України, 2001.



Інструкція є нормативним документом, що видається з метою упорядкування передачі українською мовою географічних назв і термінів Італії в різних наукових, навчальних, довідкових, інформативних і картографічних виданнях тощо.

Інструкція призначена для використання в установах, організаціях та підприємствах, діяльність яких пов’язана із застосуванням географічних назв.

Інструкція розроблена Державним науково-виробничим підприємством “Картографія”.

Уклав Ю.І.Лоза. Редактор В.З.Пономаренко.

Інструкція схвалена і рекомендована до видання Національною радою з географічних назв.
Вводиться в дію з 01.01.2002 р.

© Мінекоресурсів України, 2001

1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
1.1. Ця інструкція визначає основні правила передачі українською мовою італійських географічних назв. У її основу покладено принцип фонетичної транскрипції.

1.2. Назви географічних об’єктів Італії та італійські назви Корсіки, Швейцарії (кантон Тічіно) передаються українською мовою з максимальним наближенням до звучання цих назв у мові-джерелі, тобто італійській мові.

1.3. Географічні назви Сардінії, де поруч з італійською вживається також сардінська мова, передаються згідно з правилами цієї інструкції.

1.4. Для назв області Трентіно-Альто-Адідже, де офіційно вживається подвійне написання (італійською та німецькою мовами), вибирається тільки італійський варіант назви.

1.5. Французькі назви прикордонних із Францією частин території Італії (Валле-д’Аоста, П’ємонт) передаються за правилами передачі французьких назв. Для подвійних назв області Валле-д’Аоста (італійських та французьких) вибирається тільки італійський варіант назви.

1.6. Правила передачі цілої низки об’єктів, щодо яких склалася стійка традиція передачі українською мовою, описано у розділі 4 “Традиційні назви”.

1.7. В інструкції подано орієнтовний список основних географічних термінів та інших слів, які входять до складу географічних назв Італії (додаток 1), перелік головних скорочень, що зустрічаються на географічних картах Італії (додаток 2) і короткі відомості про граматику італійської мови (додаток 3).
2. ПРАВИЛА ПЕРЕДАЧІ ЛІТЕР ТА БУКВОСПОЛУЧЕНЬ
2.1. Таблиця передачі українською мовою літер та буквосполучень італійської мови:




з/п

Італійсь-ка літера або букво-сполу-чення

Передача українсь-кою мовою (у дужках –фонетич-ний знак )



Позиція у слові



Приклади



Примітки

1

2

3

4

5

6

1.

а




а

я

[ ja ]

а

[ a ]

у дифтонгу ia:

а) на початку слова та у буквосполученнях aia, eia, oia, uia
б) завжди після ch, gh, sch та у більшості випадків після b, f, p та інших приголосних
в) у закінченні ia після приголосного, окрім c, cc, g, gg

після gn, gli

в усіх інших випадках

Iazzo – Яццо

Baia – Бая

Aquileia – Аквілея

Moiano – Мояно
Chianciano – К’янчано Ghiare – Ґ’яре

Piave – П’яве

Diaccetto – Дьяччето
Lombardia – Ломбардія

Pavia – Павія

Ostia – Остія

Brescia – Брешя
Romagna – Романья

Cagliari – Кальярі
AlleronaАллерона

Ivrea – Івреа

Asti – Асті

Perugia – Перуджа Ghisonaccia – Ґізоначча





2.

b

б

[ b ]




Alba – Альба




3.

bb

бб

[ bb ]




Abbadia – Аббадія




1

2

3

4

5

6

4.

с


с

k


ч
[ t ]

перед a, o, u та приголосними

перед e, i

Caserta – Казерта

Falconara – Фальконара Cuneo – Кунео

Cremona – Кремона

Cesena – Чезена

Montalcino – Монтальчіно Ciampino – Чампіно

Про передачу сполучень sc, sce, sci див. п. 34 таблиці
Сполучення cia, cio, ciu, передаються відповідно ча, чо, чу

5.

cc


cc

кк

[ kk ]

чч

[ tt ]

перед a, o, u та приголосними

перед e, i

Lucca – Лукка

Roccolino – Рокколіно Caccuri – Каккурі

Acclavio – Акклавіо

Lecce – Лечче

Caracci – Караччі

Ajaccio – Аяччо

Сполучення ccia, ccio, cciu передаються як чча, ччо, ччу

6.

ch

к

[ kk ]

перед e, i (в інших позиціях в італійських назвах не зустрічаєть­ся) у кінці слова (назви Сардинії)

Chiusi – К’юзі

Cherasco – Кераско

Sarroch – Саррок




7.

cch

кк

[ kk ]

перед e, i (в інших позиціях в італійських назвах не зустрічається

Bacchi – Баккі

Rocchetta – Роккетта Bardonecchia – Бардонекк’я

Comacchio – Комаккйо




8.

d

д

[ d ]




Domodossola – Домодоссо­ла




9.

dd

дд

[ dd ]




Maddalena – Маддалена




10.

e

e

є

[ je ]

[ je ]

е

[ e ]

[ e ]

у буквосполученнях ie (як на початку, так і в середині слова) та je
у всіх інших випадках

Ievoli – Єволі

Ierna – Єрна

Orvieto – Орв’єто

Fiesole – Ф’єзоле

Jesi – Єзі

Erchie – Ерк’є

Trieste – Трієсте (Трієст)

Enna – Енна

Paesana – Паезана

Ficulle – Фікулле




11.

f
ff

ф

[ f ]

фф

[ ff ]




Foligno – Фоліньо Montefalco – Монтефалько

Offlaga – Оффлаґа




12.

g

g

ґ

[ g ]


дж

[ dz ]

перед a, o, u та приголосними, за винятком l (у сполучен­ні gli) та n (у сполучен­ні gn)

перед e, i

Grosseto – Ґроссето

Gaeta – Ґаета

Gorgona – Ґорґона

Glera – Ґлера
Gerosa – Джероза

Giglio – Джільо

Giarre – Джарре Castelgiorgio – Кастель-джорджо

Ferulargiu – Феруларджу

Про передачу спо­лу­чень gli, gn див.
пп. 15, 16 таблиці

Сполучення gia, gio, giu передаються як джа, джо, джу

13.

gg

ддж

[ddg]

перед e, i (у інших по- зиціях не зустрічається)

Foggia – Фодджа

Reggello – Редджелло

Reggio – Редджо Lussarggiú – Луссардджу

Сполучення ggia,

ggio, ggiu пере-

даються дджа, дджо,

дджу

14.

gh

ґ

[ g ]

перед e, i (у інших по- зиціях не зустрічається)

Ghemme – Ґемме

Voghera – Воґера

Cadoneghe – Кадонеґе





1

2

3

4

5

6

15.

gli

gli

ль

[ l]
льї

[ i ]

між голосними

а) у кінці слова;

б) всередині слова пе- ред приголосною;

в) у разі, коли gli є ар- тиклем

Pitigliano – Пітільяно

Castiglione – Кастільоне

Paglia – Палья

Cagli – Кальї

Figline – Фільїне
Tione degli

Abruzzi – Тьоне-дельї- Абруцці



16.

gn

нь

[ n ]




Bologna – Болонья

Foligno – Фоліньо

Cuorgné – Кворньє

Castagnetoli – Кастаньєтолі




17.

h

не пере- дається




Santhiá – Сантья

Rho – Ро

Про сполучення ch, gh див. відповідно
пп. 6 та 14 таблиці

18.

і

і

і

[ i ]

й

[ i ]

між приголосними;
у ненаголошених закін- ченнях ia після приго- лосних, крім c, cc, ch, g, gg, gh, gl, sc, sch;

у ненаголошеному за- кінченні ii


у наголошених закін- ченнях (наголос на i) ia, io, ie, у поєднанні з го­лос­ними, коли дифтонг не утворюєть­ся, або у дифтонгах ia, ie, io, iu після r, попе­ре­ду якої стоїть ще одна приго­лос­на

у сполученнях ai, ei, oi (як у дифтонгах, так і у простих сполученнях цих літер);

у сполучних формах прийменника з артик- лем (ai, dei, nei, coi, sui);

у сполученнях aio, eio, oio, uio;
на початку слова пе- ред o


Rimini – Ріміні

Ivrea – Івреа

Calabria – Калабрія

Liguria – Ліґурія

Gabii – Ґабі

Venaria – Венарія

Chorio – Коріо

Boarie – Боаріе

Friuli – Фріулі

Triora – Тріора

Brianza – Бріанца

Briaglia – Бріалья

Priorato – Пріорато

Trieste – Трієсте (Трієст)

Airasca – Айраска

Menai – Менай

Beinasco – Бейнаско Pompei – Помпей

Coimo – Коймо

Borsoi – Борсой

Riva dei Tar-quini – Ріва-дей-Тар-квіні

San Demetrio nei Vestini – Сан-Деметріо-ней-Вестіні Faiolo – Файоло

Roio del Sangro – Ройо-дель-Санґро

Iotti – Йотті

Ioffredo – Йоффредо Cassano Ionio – Кассано-Йоніо

Rocсella Ionica – Роччелла Йоніка




Передавати подвійне ii українською мовою треба через одне i відповідно до італійської вимови

На цей приклад див. також правила пе- редачі екзонімів

1

2

3

4

5

6





і

і

і

і


ь



(апостроф)

ї

не пере- дається

у дифтонгу io та суфік- сах iolo, ione, ia їх по- хідних після ch, gh, sch, губних b, f, p, v, m та після r (коли попереду цієї літери стоїть голосна, або на початку слова)
у дифтонгах ia, ie, io, iu та суфіксах iago, iale, iasco, iato, iano, iaro
та їх похідних після зубних t, d, z, n, s, та l, gl

у дифтонгах ia, ie, iu та суфіксах iago, iale, iano, iasco, iato, iero та їх похідних після ch, gh, sch, губних b, f, v, p, m та після r (коли попереду цієї літери стоїть голосна або на початку слова)

якщо на i падає наго- лос і ця літера знахо- диться після голосної після c, cc, g, gg, sc перед a, e, o, u;

перед a, e, u на по- чатку слова;
у сполученнях aia, eia, oia, uia, aie, eie, oie, uie, aui, eiu, oiu, uiu

Chioggia – Кйодджа

Gubbio – Ґуббйо

Piombino – Пйомбіно Viotto – Вйотто

Mióglia – Мйолья

Oriólo – Орйоло

Riola – Рйола Montegabbione – Менте­ґаббйо­не

Tiana – Тьяна

Sieti – Сьєті

Ziona – Цьона

Landiona – Ландьона Monterubiaglio – Монте- руб’яльо

Godiasco – Ґодьяско Annunziata – Аннунцьята Moncalieri – Монкальєрі Chiusi – Кюзі

Orvieto – Орвєто

Biella – Бєлла

Pienza – Пєнца

Fiumicino – Фюмічіно Ghiare – Ґяре

Ischia – Іскя

Marrubiu – Маррубю Amiata – Амята

Rieti – Рєті

Lauriano – Лаур’яно

Luino – Луїно

Preitoni – Преїтоні
Montepulciano – Монте­пуль­чано

Riccione – Річчоне Mussingiua – Муссінджуа Marsciano – Маршяно Brescia – Брешя

Iazzo – Яццо

Ierna – Єрна

Iunchi – Юнкі

Aquileia – Аквілея

Pistoia – Пістоя

Savoia – Савоя

Paiere – Паєре


При передачі цих назв укр. мовою не- обхідно пам’ятати, що io передається як ьйо, а ia, ie, iu – відповідно – ья, ьє, ью

Якщо на i падає на- голос, то воно пере- дається: Santa Lucia – Санта Лучія

19.

j


j

й

[ j ]

не пере- дається

у буквосполученні jo (як на початку, так і в середині слова)
перед a, e, u

Joppolo – Йопполо

Jolanda di Savoia – Йоланда-ді-Савоя Volpajola – Вольпайола Jacurso – Якурсо

Jazzi – Яцці

Jesolo – Єзоло

Juvara – Ювара

Ajaccio – Аяччо

Pricoju – Прікою

Служить ознакою йотованості

20.

k

к

[ k ]




La Kalura – Ла-Калура Karuscia – Карушя

Літера k відсутня в італійській абетці, але зустрічається у деяких запозиченнях із інших мов



1

2

3

4

5

6

21.

l

l

л

[ l ]
ль

[ l ]

перед голосними

перед приголосними та в кінці слова

Lugano – Луґано

Lecce – Лечче

Lombardia – Ломбардія Bolzano – Больцано

Volta – Вольта

Castel Giorgio – Кастель Джорджо




22.

ll


ll

ль

[ l ]

лл

[ ll ]

у скорочених формах

Castell’Arquato – Кастель- Арквато

Reggio nell’Emilia – Редджо-нель-Емілія Orbetello – Орбетелло

Cittá di Castello – Чітта-ді-Кастелло




23.

m

м

[ m ]




Modena – Модена Campania – Кампанія




24.

mm

мм

[ mm ]




Maremma – Маремма Grottammare – Ґроттамма­ре




25.

n

н

[ n ]




Narni – Нарні

Novara – Новара




26.

nn

нн

[ nn ]




Nanno – Нанно

Annunziata – Аннунцьята




27.

о

o

[ o ]




OrvietoОрв’єто Domodossola – Домодоссо­ла




28.

p

п

[ p ]




Pisa – Піза

Spoleto – Сполето




29.

pp

пп

[ pp ]




Oppia Nuova – Оппія-Нуова

Copparo – Коппаро




30.

q

к

[ k ]




Querceto – Кверчето

San Quirico – Сан-Квіріко Acquafredda – Акквафредда

Вживається завжди у поєднанні з u (qu)

31.

r

р

[ r ]




Ravenna – Равенна Cremona – Кремона




32.

rr

рр

[ rr ]




Carrara – Каррара

Barrea – Барреа




33.

s

с

[ s ]

на початку слова перед голосними;
на початку чи всере­ди­ні слова перед приго­лосними, окрім b, d, g, l, m, n, v;
у кінці слова;
після приголосного пе- ред голосним;
у складних словах, ко- ли перший компонент закінчується на голос- ний, а другий почина- ється на s, після якого йде знову голосний


Salerno – Салерно Senigallia – Сеніґаллія Siusi – Сьюзі

Sferracavallo – Сферрака- валло

Scorzo – Скорцо

Postua – Постуа
Pittaus – Піттаус

Nuraminis – Нурамініс Bolsena – Больсена

Marsala – Марсала
Frasassi – Фрасассі Montesanto – Монтесанто Roccasicura – Роккасікура


Про передачу бук- восполучення sc див. п. 34 таблиці

1

2

3

4

5

6




s


s

з

[ z ]

або

[ s ]

з

[ z ]

на початку та всереди- ні слова перед b, d, g, l, m, n, v
між двома голосними

Sdruzzina – Здруцціна Sgurgola – Зґурґола

Slingia – Злінджа

Smerillo – Змерілло

Snive – Зніве

Besnate – Безнате Bellosguardo – Беллозґвар­до

Cesena – Чезена

Pisa – Піза

Fiesole – Ф’єзоле

Chiusi – К’юзі

Casale – Казале

Varese – Варезе

Seveso – Севезо Montignoso – Монтіньйозо




34.

sc


sc

ск

[ sk ]

ш

[  ]

перед a, o, u


перед e, i

Scapoli – Скаполі Montefiascone – Монтеф’яс­ко­не
Sc
ubina – Скубіна

Brescia – Брешя

Scezze – Шєцце

Marsciano – Маршяно Sciolze – Шьольце Mascioni – Машьоні Bisceglie – Бішєльє

Буквосполучення scia, scio, sciu передають­ся від­по­відно як шя, шьо, шю

35.

ss

сс

[ ss ]




Massa – Масса

Caltanisseta – Кальтаніссе­та

Chivasso – Ківассо

Assisi – Ассізі




36.

t

т

[ t ]




Treviso – Тревізо

Potenza – Потенца




37.

tt

тт

[ t t ]




Ottone – Оттоне

Battipaglia – Баттіпалья




38.

u

u

u

ю

[ ju ]
в

[ w ]

у

[ u ]

у дифтонгу iu:

а) після ch, gh, sch та приголосних, окрім g, c та буквосполучення sc;

б) на початку слова та у буквосполученнях aiu, eiu, oiu, uiu

у буквосполученнях qu, gu, cu перед голосною, за якою йде відразу приголосна або ненаголошена i

у всіх інших випадках

Chiusi – К’юзі

Marrubiu – Марруб’ю Piuzzo – П’юццо
Iutizzo – Ютіццо

Ruiu – Рую
Qualso – Квальсо Acquapendente – Акквапенден­те

Gualtieri – Ґвальтьєрі Guiglia – Ґвілья

Cuorgne – Кворньє

Cuile – Квіле

Cuotto – Квотто

Cuasso – Квассо

Guaitella – Ґвайтелла

але

Cuiaru – Куяру

Guietta – Ґуєтта

Quiesa – Куєза

Udine – Удіне

Friuli – Фріулі

Perugia – Перуджа Gennargentu – Дженнарджен­ту




1

2

3

4

5

6

39.

v

в

[ v ]




Viterbo – Вітербо

Valverde – Вальверде Savona – Савона

Villa – Вілла




40.

vv

вв

[ vv ]




Sovvieco – Совв’єко




41.

w

в

[ v ]




Widmann – Відманн

Зустрічається у за- позиченнях із інших мов (німецької, анг- лійської тощо)

42.

x

кс

[ ks ]




Xirbi – Ксірбі

Xitta – Ксітта

Tacchixeddu – Таккікседду

Зустрічається у сар- динських назвах, рідше – у інших наз- вах Італії

43.

y

і

[ i ]

передається як i (див. п.18)

Villa Fanny – Вілла Фанні Oyace – Ояче

Pyrgi – Пірджі

Зустрічається у за- позиченнях та деяких італійських назвах

44.

z
z

ц

[ ts ]

дз

[ dz ]

у всіх позиціях

Venezia – Венеція

Cosenza – Козенца Catanzaro – Катандзаро Zerba – Дзерба

Правил передачі z та zz не існує. Для пе- редачі українською мовою необхідно використовувати словники та інші джерела

45.

zz
zz

цц

[ tts ]

ддз

[ ddz ]

у всіх позиціях

Varazze – Варацце

Arezzo – Ареццо Mezzolombardo – Меддзоломбардо Castel’Azzara – Кастель- Аддзара






2.2. Знаки ´ (accento acuto) та ` (accento grave) вказують на наголос у відповідному слові чи на відкриту вимову голосних e та o.

Наголос в італійській мові не постійний, але найчастіше падає на передостанній склад. Назви, що закінчуються на наголошений голосний, мають графічний наголос – ` (accento grave).

Forlі́ – Форлі́

Santhiá – Сантья́

Cantu ́ – Канту́
2.3. Апостроф ( ’ ) свідчить про скорочення кінцевого голосного звуку або складу (зокрема у артиклях) перед початковим голосним наступного слова.
3. ПЕРЕДАЧА ГЕОГРАФІЧНИХ ТЕРМІНІВ І НАПИСАННЯ
СКЛАДЕНИХ ГЕОГРАФІЧНИХ НАЗВ
3.1. В італійських та сардинських назвах географічний термін стоїть на першому місці. Назва, що виражається іменником, або ж безпосередньо прилучається до терміну (Monte Amiata, Isola Cerboli, Punta Ala), або ж сполучається з ним прийменником (di, рідше a), часто у сполученій формі з артиклем (Canale di Piombino, Selva del Lamone, Isola del Giglio, Lago agli Speccheri). Назви, до складу яких входять прикметники, узгоджуються з терміном за родом та числом (Colli Euganei, Appennino Tosco-Emiliano, Monti Sibillini, Laguna Veneta, Valle Brembana).
3.2. Географічні терміни, що супроводжують назви, перекладаються або ж тринскрибуються згідно з такими правилами:

3.2.1. Перекладаються терміни:

а) коли назва – іменник (за винятком випадків, приведених нижче у пп. 3.2.2 (б) і 3.2.2 (в):

Lago di Garda – оз. Ґарда

Isola del Giglio – о. Джільйо

Monte Cavallo – г. Кавалло

Golfo di Castellammare – зат. Кастелламмаре

б) коли вони зустрічаються на картах без назв (напр., sorgente – джерело; rifugio – притулок у
горах; podere – маєток).

В такому разі ці терміни пишуться з маленької літери. Перекладаються також інші подібні терміни, що зустрічаються досить часто на топографічних картах (monumento – пам’ятник; ospedale – лікарня тощо);

в) коли ці терміни означають річки та інші водотоки (fiume, torrente, fosso, rio, riviera тощо), а

також термін monti (гори), у випадку, коли назва є іменником або відіменниковим

прикметником:

Fiume Belice – р. Беліче

Torrente Nestore – р. Несторе

Rio Marina – р. Маріна

Canale Pontesano – р. Понтесано

Fosso dell’Osa – р. Оза

Monti Reatini – гори Реатіні

Monti della Laga – гори Лаґа

3.2.2. Транскрибуються терміни:

а) коли назва – прикметник:

Lago Maggiore – оз. Лаґо-Мадджоре

Punta Nera – мис Пунта-Нера

Monte Petroso – г. Монте-Петрозо

Cima Alta – г. Чіма-Альта

б) коли назва вказує на тип ландшафту, місцевості, урочища незалежно від того, якою

частиною мови передано назву:

Piana del Fucino – П’яна-дель-Фучіно

Agro Romano – Аґро-Романо

Castelli Romani – Кастеллі-Романі (ландшафтна назва)

Maremma Pisana – Маремма-Пізана

Riviera di Ponente – Рів’єра-ді-Поненте

Murge Tarantine – Мурдже-Тарантіне

Pineta Giovinazzi – Пінета-Джовінацці

в) коли назва означає гірську вершину, додатково характеризуючи її (corno, pizzo, piz – пік;

vetta, cima – вершина, testa – кругла вершина тощо):

Pizzo Martello – г. Піццо-Мартелло

Cima di Fojorina – г. Чіма-ді-Фойоріна

Vetta di Ron – г. Ветта-ді-Рон

Testa di Liconi – г. Теста-ді-Ліконі
3.3. Терміни, що позначають тип сільського поселення (masseria, casa, case, casale, borgata, villaggio тощо), у передачі не відтворються:

Borgata Serranova – Серранова

Masseria Cocucci – Кокуччі

Casale Mauro – Мауро

Case Monticello – Монтічелло

Podere Ravaneddu – Раванедду
3.4. Артиклі та прийменники у середині назви завжди транскрибуються:

Monte di Muggio – г. Монте-ді-Мудджо

Reggio nell`Emilia – Редджо-нель-Емілія

Monterosso al Mare – Монтероссо-аль-Маре

Lido dei Pini – Лідо-дей-Піні

Nuraghe s`Orculanu – Нураґе-с’Оркулану

Guardia de is Morus – Ґвардія-де-іс-Морус

На початку назви артиклі та прийменники також транскрибуються – у тих випадках, коли на це є відповідні офіційні дані (списки поселень, ґазетири):

La Loggia – Ла-Лодджа

La Morra – Ла-Морра

La Spezia – Ла-Спеція


поселення
L`Aguila – Л’Аквіла

Il Fondo – Іль-Фондо

Lo Staglio – Ло-Стальо

Le Mosse – Ле-Моссе

L`Isolotto – о. Л’Ізолотто

– вдп. Ле-Марморе
Cascata delle Marmore

Le Marmore

La Maiola – Ла-Майола (гірський масив)

Якщо у різноманітних італійських джерелах певні об’єкти зустрічається як з артиклем, так і без нього, то в українському написанні артиклем можна знехтувати:


Конке
Le Conche

Conche
3.5. У термінах, що перекладаються, а не транскрибуються (див. п. 3.2.1), службові слова – прийменники та форми прийменник + артикль (del, della, dello, degli, agli, sugli тощо) відкидаються:

Lago di Garda – оз. Ґарда

Isola del Giglio – о. Джільо

3.6. У італійській мові складні назви пишуться як окремо, так і разом: Monte Gabbione чи Montegabbione, Pietra Santa або ж Pietrasanta тощо.

Відповідно до цього, ті назви, що в італійському джерелі пишуться разом, в українському написанні також подаються аналогічним чином:

Portomaggiore – Портомадджоре

Pradalunga – Прадалунґа

Назви, написані окремо, в українському написанні даються через дефіс:

Rio Secco – Ріо-Секко

Pietra Rossa – П’єтра-Росса
3.7. При передачі складних назв українською мовою всі елементи цих назв необхідно писати через дефіс:

Pieve di Compresseto – П’єве-ді-Конпрессето

San Mauro a Mare – Сан-Мауро-а-Маре

Pian d`Osteria – П’ян-д’Остерія

Portopalo di Capo Passero – Портопало-ді-Капо-Пассеро
3.8. Всі основні елементи багаточленних назв пишуться з великої літери незалежно від їх написання у джерелі, а службові слова (артиклі, прийменники), що містяться усередині назви, – з малої:

Poggi del Sasso – Подджі-дель-Сассо

Gorgo al Monticano – Ґорґо-аль-Монтікано

Beata Vergine del Covolo – Беата-Верджіне-дель-Коволо


– Баццано-Інферйоре
Bazzano inferiore

Bazzano Inferiore

Marina di lu Impostu – Маріна-ді-лу-Імпосту

Коли назва починається з прийменника або артикля, в українському написанні ця назва пишеться з великої літери незалежно від написання в оригіналі:

La Casaccia – Ла-Казачча

La Cassa – Ла-Касса

Monte tra le Serre – г. Тра-ле-Серре

Li Punti – Лі-Пунті
3.9. Апостроф в українському написанні італійських назв зберігається у тих прийменниках і артиклях, що складаються з однієї букви – італійські (d’), (l’):

L’Aquila – Л’Аквіла

Poggio d’Olmo – Подджо-д’Ольмо

Monte s’Elidone – г. Монте-с’Елідоне

У решті ж випадків апостроф замінюється на дефіс:

Giano dell’Umbria – Джано-дель-Умбрія

Castell’Umberto – Кастель-Умберто
3.10. Часто в італійських картматеріалах допускається вживання скорочених форм окремих елементів назв (Mte – Monte, Pta – Punta тощо – див. скорочення у додатку 2).

В українському ж написанні такі скорочені форми необхідно заміняти на повні:

Mte Puria – Монте-Пурія

Pta Licosa – Пунта-Лікоза

Bazzano Sup. – Баццано-Суперйоре

Pian di S.Martino – П’ян-ді-Сан-Мартіно
3.11. Скорочення s. – “святий, свята” у випадку, коли у джерелі немає про це пояснення, розшифро­вується таким чином:

а) San – перед іменами чи назвами чоловічого роду, що починаються з приголосних, окрім sp, st:

S.Nicola – Сан-Нікола

S.Giorgio – Сан-Джорджо

S.Quirico – Сан-Квіріко

S.Siro – Сан-Сіро

б) Santa – перед іменами чи назвами жіного роду, що починаються з приголосних:

S.Barbara – Санта-Барбара

S.Maria – Санта-Марія

S.Croce – Санта-Кроче

S.Domenica – Санта-Доменіка

в) Santo – перед іменами чи назвами чоловічого роду, що починаються із sp, st:

S.Stefano – Санто-Стефано

S.Spirito – Санто-Спіріто

S.Stino – Санто-Стіно

г) Sant’ – перед іменами й назвами чоловічого та жіночого роду, що починаються з голосних:

S.Andrea – Сант-Андреа

S.Anna – Сант-Анна

S.Elena – Сант-Елена

S.Ippolito – Сант-Іпполіто
4. ТРАДИЦІЙНІ НАЗВИ
4.1. Для цілої низки назв Італії в українській мові історично склалися певні традиційні форми написання, так звані екзоніми.
4.2. Передбачається подвійне написання назви на карті (в атласі) – спочатку екзонім, а потім (в дужках, або ж із застосуванням дрібнішого кеглю назви) – ендонім, тобто українська форма відповідної назви, наближена до вимови у мові-джерелі.
4.3. Для карт і атласів, що мають дуже дрібний масштаб і велике навантаження, допускається вживання тільки однієї назви – екзоніму.
4.4. Список екзонімів – італійських назв, що мають в українській мові оригінальну форму вживання, яка склалася історично.


Італійське написання

Передача за правилами інструкції

Традиційна форма

1

2

3

Adriatico, Mar Мар-Адріатіко Адріатичне море

Alpi Альпі Альпи

Appennino Аппенніно Апенніни

Bonifacio, Bocche di Бокке-ді-Боніфачо протока Боніфачо

Campagna di Roma Кампанья-ді-Рома Римська Кампанья

Campano, Arcipelago Арчіпелаґо-Кампано Кампанський архіпелаг

Corsica, Canale di Канале-ді-Корсіка Корсіканська протока

Egadi, Isole Ізоле-Еґаді Еґадські острови

Eolie (Lipari), Isole Ізоле-Еольє (Ліпарі) Еольські, або Ліпарські о-ви

Firenze Фіренце Флоренція

Genova Дженова Ґенуя

Genova, Golfo di Ґольфо-ді-Дженова Ґенуезька затока

Ionio, Mar Мар-Йоніо Іонічне море

Italiana, Penisola Пенізола-Італьяна Аппенінський півострів

Ligure, Mar Мар-Ліґуре Ліґурійське море

Malta, Canale di Канале-ді-Мальта Мальтійська протока

Mantova Мантова Мантуя

Mediterraneo, Mar Мар-Медітерранео Середземне море

Messina, Stretto di Стретто-ді-Мессіна Мессінська протока

Metallifere, Colline Колліне-Металліфере Тосканські Рудні гори

Milano Мілано Мілан



1

2

3

Napoli Наполі Неаполь

Napoli, Golfo di Ґольфо-ді-Наполі Неаполітанська затока

Padana, Pianura П’янура-Падана Паданська рівнина

Padova Падова Падуя

Pelagie, Isole Ізоле-Пеладже Пелаґські острови

Piemonte П’ємонте П’ємонт

Ponziane, Isole Ізоле-Понцьяне Понціанські острови

Puglia Пулья Апулія

Roma Рома Рим

Salerno, Golfo di Ґольфо-ді-Салерно Салернська затока

Sardegna Сарденья Сардінія

Sardegna, Canale di Канале-ді-Сарденья Сардінська протока

Sardegna, Isola di Ізола-ді-Сарденья о. Сардінія

Sicilia Січілія Сіцілія

Sicilia, Canale di Канале-ді-Січілія Сіцілійська протока

Sicilia, Isola di Ізола-ді-Січілія о. Сіцілія

Tevere Тевере Тібр

Tirreno, Mar Мар-Тіррено Тірренське море

Torino Торіно Турін

Toscano, Arcipelago Арчіпелаґо-Тоскано Тосканський архіпелаг

Trasimeno, Lago Лаґо-Тразімено Тразіменське озеро

Trieste Трієсте Трієст

Vaticano, Cittá di Чітта-ді-Ватікано Ватикан

Veneta, Pianura П’янура-Венета Венеціанська рівнина

Veneta, Laguna Лаґуна-Венета Венеціанська лаґуна

Venezia, Golfo di Ґольфо-ді-Венеція Венеціанська затока

Vesuvio Везувйо Везувій
4.5. За правилами екзонімів передаються:

1) Назви окремих частин гірських систем Альп та Апеннін: Західні Альпи (Alpi Occidentali), Центральні Альпи (Alpi Centrali), Східні Альпи (Alpi Orientali), Приморські Альпи (Alpi Marittime), Пеннінські Альпи (Alpi Pennine) чи Тоскано-Емільянські Апенніни (Appennino Tosco-Emiliano), Маркські Апенніни (Appennino Marchigiano) тощо.

2) Назви історичних об’єктів, зокрема давньоримського періоду: Колізей (Colosseo), Квірінал (Quirinale), Гераклея (Eraclea), Канни (Canne), Аппієва дорога (Via Appia), Римський форум (Foro Romano), Марсове поле (Campo di Marte) тощо.

Додаток 1 до п. 1.7 інструкції
  1   2