Головна сторінка

Правила передачі українською мовою географічних назв І термінів словенії видання офіційне Київ укргеодезкартографія 2010 передмова



Скачати 356.22 Kb.
НазваПравила передачі українською мовою географічних назв І термінів словенії видання офіційне Київ укргеодезкартографія 2010 передмова
Дата конвертації16.03.2016
Розмір356.22 Kb.
ТипПравила
1. /Slovenia Codex 2.docПравила передачі українською мовою географічних назв І термінів словенії видання офіційне Київ укргеодезкартографія 2010 передмова

КУП ______________________




КУП 7351-33739540 006:2010
КОДЕКС УСТАЛЕНОЇ ПРАКТИКИ

ДЕРЖАВНОЇ СЛУЖБИ ГЕОДЕЗІЇ, КАРТОГРАФІЇ ТА КАДАСТРУ



Стандартизація у сфері топографо-геодезичної

та картографічної діяльності
ПРАВИЛА ПЕРЕДАЧІ УКРАЇНСЬКОЮ МОВОЮ ГЕОГРАФІЧНИХ НАЗВ І ТЕРМІНІВ СЛОВЕНІЇ

Видання офіційне


Київ

УКРГЕОДЕЗКАРТОГРАФІЯ

2010
ПЕРЕДМОВА


  1. РОЗРОБЛЕНО: Державним науково-виробничим підприємством “Картографія” (ДНВП “Картографія”) Міністерства охорони навколишнього природного середовища України

РОЗРОБНИКИ: І. Руденко (керівник розробки), Н. Сивак, В. Пономаренко, О. Ходзінська


  1. ВНЕСЕНО: Державним науково-виробничим підприємством “Картографія” (ДНВП “Картографія”)



  1. ПРИЙНЯТО ТА НАДАНО ЧИННОСТІ: наказ Державної служби геодезії, картографії та кадастру від 17 березня 2010 р. № 29




  1. УВЕДЕНО ВПЕРШЕ






Цей кодекс усталеної практики не може бути повністю або частково відтворений, тиражований і розповсюджений як офіційне видання без дозволу Державної служби геодезії, картографії і кадастру України
Укргеодезкартографія, 2010
ЗМІСТ

С.

1 СФЕРА ЗАСТОСУВАННЯ 1

2 НОРМАТИВНІ ПОСИЛАННЯ 1

3 ТЕРМІНИ ТА ВИЗНАЧЕННЯ ПОНЯТЬ 2

4 ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ 2

Urejanje – Уреянє 4

Ljutomer – Лютомер 4

Laze v Tuhinju – 4

Лазе-в-Тугіню 4

Cirkulane – Ціркулане 4

Podžaga – Поджаґа 5

Sveti Jurij ob Ščavnici – Светі-Юрій-об-Щавніці 5

Vojnik – Войнік 5

Ajbelj – Айбель 6

Zgornji Žerjavci – Зґорні-Жер’явці 6

Dobja vas – Доб’я-Вас 6

Škofja Loka – Шкоф’я-Лока 6

Pomjan – Пом’ян 6

Višja Gora – Віш’я-Ґора 6

Urejanje Tmažja vas – Уреянє-Тмаж’я-Вас 6

Lisjaki – Лісьякі 6

Šentjanž – Шентьянж 6

Kozjak nad Pesnico – Козьяк-над-Песніцо 6

Kočevje – Кочев’є 6

Pečje – Печ’є 6

Kozje – Козьє 6

Šentjernej – Шентьєрней 6

Krvavčji Vrh – 7

Крвавчі-Врг 7

Brezje pri Šentjerneju – Брезьє-прі-Шентьєрнею 7

7

Brestovica pri Povirju – 7

Sveti Jurij ob Ščavnici – Светі-Юрій-об-Щавніці 8



КОДЕКС УСТАЛЕНОЇ ПРАКТИКИ

ДЕРЖАВНОЇ СЛУЖБИ ГЕОДЕЗІЇ, КАРТОГРАФІЇ ТА КАДАСТРУ




СТАНДАРТИЗАЦІЯ У СФЕРІ ТОПОГРАФО-ГЕОДЕЗИЧНОЇ

ТА КАРТОГРАФІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

ПРАВИЛА ПЕРЕДАЧІ УКРАЇНСЬКОЮ МОВОЮ ГЕОГРАФІЧНИХ НАЗВ І ТЕРМІНІВ СЛОВЕНІЇ
СТАНДАРТИЗАЦИЯ В ОБЛАСТИ ТОПОГРАФО-ГЕОДЕЗИЧЕСКОЙ

И КАРТОГРАФИЧЕСКОЙ ДЕЯТЕЛЬНОСТИ

ПРАВИЛА ПЕРЕДАЧИ НА УКРАИНСКИЙ ЯЗЫК ГЕОГРАФИЧЕСКИХ НАЗВАНИЙ И ТЕРМИНОВ СЛОВЕНИИ
STANDARDIZATION IN TOPOGRAPHIC, GEODETIC AND MAPPING ACTIVITY

RULES OF TRANSFORMATION INTO UKRAINIAN OF GEOGRAPHICAL NAMES AND TERMS OF SLOVENIA




Чинний від 2010 – 05 – 01

1 СФЕРА ЗАСТОСУВАННЯ



Цей Кодекс усталеної практики Правила передачі українською мовою географічних назв і термінів Словенії (далі – Кодекс усталеної практики) встановлює норми передачі українською мовою географічних назв і термінів Словенії в українських виданнях.

2 НОРМАТИВНІ ПОСИЛАННЯ



У цьому Кодексі усталеної практики є посилання на такі нормативні документи:

Закон України “Про географічні назви”,

Український правопис.

__________________________________________________________________

_____________________________________________________________________________

Видання офіційне

3 ТЕРМІНИ ТА ВИЗНАЧЕННЯ ПОНЯТЬ



Нижче подано терміни, вжиті у цьому Кодексі усталеної практики, та визначення позначених ними понять [1].
3.1 географічний термін

Слово, що позначає рід географічного об’єкта, його фізичну або іншу характеристику
3.2 передача географічних назв

Процес передачі фонологічних, морфологічних та лексичних елементів якоїсь мови засобами іншої мови
3.3 топонім

Власна назва географічного об’єкта, що застосовується для його розпізнавання та встановлення відмінності від інших об’єктів
3.4 традиційна назва

Назва, яка вживається у певній мові для позначення географічного об’єкта, розташованого за межами території, де ця мова має статус державної чи офіційної, і відрізняється від назви географічного об’єкта мовою, якою спілкуються на території, де розташований цей географічний об’єкт.

4 ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ



4.1 Цей Кодекс усталеної практики розроблено відповідно до положень Закону України “Про географічні назви” за нормами та правилами українського правопису [2].
4.2 За правилами цього Кодексу усталеної практики передаються словенські назви у літературній вимові з їхнього сучасного написання словенською мовою, встановленого за офіційними джерелами.
4.3 Словенські географічні назви, крім традиційних, передаються українською за фонетико-графічним принципом (відповідно до літературної вимови сучасної словенської мови – фонетика + написання – графіка).
4.4 Назви низки широко відомих фізико-географічних об’єктів наводяться у традиційно усталеному написанні, яке закріпилося в українській літературі і картографії, що не відповідає правилам передачі цього Кодексу усталеної практики (див. п. 8).
4.5 Словенська мова – одна з південнослов’янських мов. Має сім основних діалектів: паннонський, штирійський, каринтійський, верхньокраїнський (ґоренський), нижньокраїнський (доленський), ровтарський та приморський. Писемність – на базі латиниці. Особливість словенської мови – розрізнювання під наголосом коротких і довгих, відкритих і закритих голосних – при передачі географічних назв не враховується. Ще однією особливістю словенської мови є відсутність протиставлення приголосних за твердістю–м’якістю. Подвоєння приголосних, характерне для словенської мови, зберігається при передачі географічних назв.
4.6 Словенська абетка складається з 25 літер:

Aa, Bb, Cc, Čč, Dd, Ee, Ff, Gg, Hh, Ii, Jj, Kk, Ll, Mm, Nn, Oo, Pp, Rr, Ss, Šš, Tt, Uu, Vv, Zz, Žž.

На письмі використовуються також три диграфи: Nj, Lj i.

5 ПРАВИЛА ПЕРЕДАЧІ УКРАЇНСЬКОЮ МОВОЮ СЛОВЕНСЬКИХ ЛІТЕР І БУКВОСПОЛУЧЕНЬ
5.1 Передача українською мовою голосних словенської мови здійснюється за правилами, наведеними у таблиці 1.
Таблиця 1 – Передача голосних словенської мови


Ч.ч.


Словенська літера або сполучення літер

Передача українсь-кою

мовою

Позиція

у слові

Приклади

1

а1

я

а



після lj, nj

в інших позиціях



Ljubljana – Любляна

Berinjak – Беріняк
Maribor – Марібор

Ribnica – Рібніца


2

е2

є

е

після lj, nj

в інших позиціях



Celjе – Целє

Urejanje – Уреянє



Sevnica – Севніца

Zgornji Slemen –

Зґорні-Слемен

3

i3

і

у всіх позиціях


Ktimnik – Ктімнік

Brežice – Брежіце


4

o4

о

у всіх позиціях



Nova vas nad Dragonjo – Нова-Вас-над-Драґоньо


5

u5

ю


у

після lj, nj


в інших позиціях


Ljutomer – Лютомер

Laze v Tuhinju –

Лазе-в-Тугіню

Cirkulane – Ціркулане


Ptuj – Птуй


1. Про передачу а в буквосполученні ja див. п. 9 таблиці 2.

2. Про передачу e в буквосполученні je див. п. 9 таблиці 2.

3. Про передачу i в буквосполученні ji див. п. 9 таблиці 2.

4. Про передачу о в буквосполученні jo див. п. 9 таблиці 2.

5. Про передачу u в буквосполученні ju див. п. 9 таблиці 2.


5.2 Передача українською мовою приголосних словенської мови здійснюється за правилами, наведеними у таблиці 2.
Таблиця 2 – Передача приголосних словенської мови


Ч.ч.


Словенська літера або сполучення літер

Передача українською мовою

Позиція

у слові

Приклади

1

2

3

4

5

1

b

б

у всіх позиціях

Bohor – Богор

Bodonci – Бодонці

2

с

ц

у всіх позиціях

Oplotnica – Оплотніца

Cerknica – Церкніца

3

č

ч

у всіх позиціях

Vače – Ваче

Šenčur – Шенчур


4

d

д

у всіх позиціях

Dovško – Довшко

Podgrad– Подґрад


5



дж

у всіх позиціях

Podžaga – Поджаґа





6

f

ф

у всіх позиціях

Fokovci – Фоковці

Fram – Фрам


7

g

ґ

у всіх позиціях

Rogatec – Роґатец

Mala Gora – Мала- Ґора


8

h

г

у всіх позиціях

Hodoš – Годош

Hrušica – Грушіца


9

j


й


в кінці слова

після голосної, перед наступною приголосною

Sveti Jurij ob Ščavnici – Светі-Юрій-об-Щавніці

Vojnik – Войнік


Andrejci – Андрейці








ь


у буквоспо-лученнях lj, nj наприкінці слова

Ajbelj – Айбель


Dragomelj – Драґомель

Kranj – Крань


Продовження таблиці 2


1

2

3

4

5




ja


я

’я


на початку слова та після голосної
після b, p, v, m, f, r, š, ž, č


Jablan – Яблан

Litija – Літія

Zgornji Žerjavci – Зґорні-Жер’явці

Dobja vas – Доб’я-Вас

Škofja Loka – Шкоф’я-Лока

Pomjan – Пом’ян

Višja Gora – Віш’я-Ґора

Urejanje Tmažja vas – Уреянє-Тмаж’я-Вас








ья


після d, t, z, s


Predjama – Предьяма

Lisjaki – Лісьякі

Šentjanž – Шентьянж

Kozjak nad Pesnico – Козьяк-над-Песніцо








je


є

’є


ьє


на початку слова та після голосної
після b, p, v, m, f, r, š, ž, č

після d, t, z, s


Jesenice – Єсеніце

Gabrijele – Ґабрієле

Kočevje – Кочев’є

Pečje – Печ’є


Podlešje – Подлеш’є

Kozje – Козьє

Šentjernej – Шентьєрней


Pesje – Песьє





ji



ї

і

’ї


на початку слова

і після голосної
після приголосної

після р


Jiršovci – Їршовці

Bogojina – Боґоїна

Krvavčji Vrh –

Крвавчі-Врг



Lužarji – Лужар’ї





jo


ьо


після lj, nj


Nova vas nad Dragonjo – Нова-Вас-над-Драґоньо


Продовження таблиці 2


1

2

3

4

5







йо


в інших випадках


Josipdol – Йосіпдол

Šentjošt – Шентйошт





ju


ю

’ю


ью

на початку слова і після голосної


після р


після d, t, z, s


Jurkovci – Юрковці

Brezje pri Šentjerneju – Брезьє-прі-Шентьєрнею

Brestovica pri Povirju –


Брестовіца-прі-Повір’ю
Zlateče pri Šentjurju – Златече-прі-Шентьюр’ю


10

k

к

у всіх позиціях

Kamnik – Камнік

Dekmanca – Декманца


11

l

в



перед č, c, d, h, k, m, n, t, s, š, z, ž

Trobelno – Тробевно

Polhov Gradec –

Повгов-Ґрадец








л

у решті випадків

Zlatenek – Златенек

Čeplje – Чеплє


12

m

м

у всіх позиціях

Medvode – Медводе

Mlaka – Млака


13

n

н

у всіх позиціях

Šenčur – Шенчур

Njivica – Нівіца


14

p

п

у всіх позиціях

Preddvor – Преддвор

Topol – Топол


15

r

р

у всіх позиціях

Šenčur – Шенчур

Preddvor – Преддвор


16

s

c

у всіх позиціях

Resnik – Реснік

Brestrnica – Брестрніца


Кінець таблиці 2


17

š

šč


ш

щ

у всіх позиціях

у всіх позиціях

Šentilj – Шентіль

Ceršak – Цершак

Sveti Jurij ob Ščavnici – Светі-Юрій-об-Щавніці





18

t

т

у всіх позиціях

Slatenik – Слатенік

Tabor – Табор


19

v

в

у всіх позиціях

Vrhovo – Вргово


20

z

з

у всіх позиціях

Zagorica – Заґоріца

Zgornja Sorica –

Зґорня-Соріца


21

ž

ж

у всіх позиціях

Žalec – Жалец

Župeno – Жупено




6 НАГОЛОС
Наголос у словенській мові експіраторний і музичний, рухомий – може падати на будь-який склад. Він може бути висхідним і нисхідним. На письмі наголос ставиться тільки у словниках і виданнях наукового або навчального характеру. У разі необхідності постановки наголосу при передачі словенських географічних назв українською мовою потрібно користуватися словниками та іншими довідковими виданнями.

7 ГЕОГРАФІЧНІ ТЕРМІНИ І НАПИСАННЯ СКЛАДЕНИХ НАЗВ
7.1 Географічні терміни, тобто слова, які пояснюють характер об’єкта (гора, річка, озеро і т. ін.), іноді не позначаються на словенських картах і картографічних виданнях. При передачі словенських географічних назв українською мовою номенклатурний термін ставиться обов’язково.

Приклади

Triglav – гора Тріґлав,

Bled – озеро Блед,

Pogorje – гірський масив Поґор’є,

Brkini – гори Бркіні.
7.2 Географічні терміни, які входять до складу назв словенських фізико-географічних об’єктів, і мають однакові значення і спільні корені з українськими термінами, перекладаються. В таких випадках суфікси і закінчення прикметників -ski, -ska, -sko передаються відповідними українськими -ський, -ська, -ське, -ські. При цьому м’якість приголосних lj, nj перед ними не позначається м’яким знаком, оскільки в українській мові в цій позиції приголосні на письмі не пом’якшуються.

Приклади

Bohinjsko jezero – Богінське озеро,

Ptujsko jezero – Птуйське озеро.
7.3 Географічні терміни, які не мають українських відповідників і входять до складу назв фізико-географічних об’єктів, транскрибуються.

Приклади

Apaško polje – рівнина Апашко-Полє,

Piranski zaliv – бухта Піранскі-Залів,

Črni vrh – гора Чрні-Врг,

Kremžarjev vrh – гора Кремжар’єв-Врг,

Rotovnikova jama – печера Ротовнікова-Яма,

Panonska nižava – низовина Панонска-Ніжава,

7.4 Словенські географічні назви, що складаються з двох або більше слів пишуться через дефіс. Виняток становлять назви фізико-географічних об’єктів, в яких перекладається географічний термін.
Приклади

Marija Dobje – Марія-Доб’є,

Gozd Martuljek – Ґозд-Мартулєк,

Praprotno Brdo – Прапротно-Брдо.

Vrbsko jezero – Врбське озеро

Gorica pri Slivnici – Ґоріца-прі-Слівніці,

Kostanjevica na Krasu – Костанєвіца-на-Красу,

Duh na Ostrem Vrhu – Дуг-на-Острем-Вргу,

Murska Sobota – Мурска-Собота,

Roginska Gorca – Роґінска-Ґорца,

Rimske Toplice – Рімске-Топліце,

Limbarska Gora – Лімбарска-Ґора,

Bohinjska Bela – Богіньска-Бела,

Bohinjska Bistrica – Богіньска-Бістріца.

8 ТРАДИЦІЙНІ НАЗВИ
Географічні назви, наведені в таблиці 1, передаються у традиційно усталеному написанні, що не відповідає правилам передачі за цим Кодексом усталеної практики:
Таблиця 1


Словенське написання

Передача за правилами

Традиційна назва


Adrija

Jadran

Julijske Alpe

Kamniško-Savinjske

Alpe

Kras

Trst

Tržaški zaliv

Адрія

Ядран

Юлійске-Алпе

Камнішко-Савіньске Алпе

Крас

Трст

Тржашкі залів

Адріатичне море Адріатичне море

Юлійські Альпи

Камніцько-Савинські Альпи

Карст, плато

Трієст

Трієстська затока


ДОДАТОК А

(обов’язковий)
Перелік географічних термінів, та інших слів, що формують словенську топонімію [3, 4, 5, 6, 7]
Таблиця А.1


Словенське слово

Вимова

Український переклад

1

2

3

aerodrom

аеродром

аеродром, летовище

apartma

апартма

апартаменти, квартира

avtobusna postaja

автобусна постая

автовокзал, автостанція

avtobusna zveza

автобусна звеза

автобусне сполучення

avtocesta

автоцеста

шосе

bajta

байта

хатина, будиночок

baraka

барака

барак

barčica

барчіца

човен

barje

бар’є

болото, трясовина

barva, barvast

барва, барваст

колір, барва; кольоровий, барвистий

bazen

базен

басейн, резервуар

bazilika

базіліка

базиліка, собор

bencinska črpalka

бенцінска чрпавка

бензоколонка

bolnica

бовніца

лікарня

bolnišnica

бовнішніца

лікарня

bor

бор

сосна

burja

бур’я

буря, шторм; вітер із моря

carinarnica

карінарніца

митниця

čebelnjak

чебевняк

пасіка

cerkev

церкев

церква

Čeh

чех

чех

cesta

цеста

шлях

četrt

четрт

чверть

črn

чрн

чорний

dež

деж

дощ

dežela

дежела

країна

dober

добер

гарний, добрий

dolina

доліна

низовина

drevo

древо

дерево


Продовження таблиці А.1


1

2

3

država

држава

держава

dva

два

два

dvorišče

дворіще

двір

eden

еден

один

garaža

ґаража

гараж

hladen

гладен

холодний

hotel

готел

готель

hrbet

грбет

назад

hribovje

грібов’є

горбкуватість

izvršni svet

ізвршні свет

виконавча рада

jablana

яблана

яблуня

jama

яма

печера

jeklarna

єкларна

металургійний комбінат

jelka

євка

ялина

jezero

єзеро

озеро

jug

юґ

південь

jugo

юґо

південний вітер

kamen

камен

камінь

kanal

канал

канал

kmečko dvorišče

кмечко дворіще

подвір’я ферми

kmetija

кметія

ферма, господарство

komunikacije

комунікаціє

комунікації, зв’язок

kopališče

копаліще

плавальний басейн

krajina

країна

край, регіон

kvadraten

квадратен

квадратний

lekarna

лекарна

аптека

leska

леска

горішина

letališče

леталіще

аеродром, летовище

Madžar

маджар

угорець

majhen

майген

малий

menjalnica

менявніца

обмінний пункт

mesto

место

місто

mineralna voda

мінеравна вода

мінеральна вода

mlin

млін

млин

močan

мочан

міцний, сильний

močvirje

мочвір’є

болото

moj

мой

шахта

moker

мокер

мокрий

most

мост

міст

Продовження таблиці А.1


1

2

3

mraz

мраз

мороз

muzej

музей

музей

naroden

народен

народний, національний

nižinа

ніжіна

видолинок, низина

njiva

ніва

нива

nogometno igršče

ноґометно іґрще

футбольне поле

nov

нов

новий

obala

обала

морський берег

občina

обчіна

міська рада, муніципалітет

območje

обмоч’є

район, регіон

obrežje

обреж’є

берег річки

odličen

одлічен

чудовий, чарівний

okolica

околіца

округа, околиця; середовище

okrogel

окроґел

круглий

organ

орґан

орган (влади)

ostrov

остров

острів

otok

оток

острів

park

парк

парк

pisarna

пісарна

канцелярія, бюро

plaža

плажа

пляж

ploskev

плоскев

плоский, рівний

podjetje

подьєтьє

підприємство

področje

подроч’є

край, район

pokopališče

покопаліще

кладовище, цвинтар

policija

поліція

поліція

polje

полє

поле

polotok

полоток

півострів

posestvo

посество

маєток, майно

poslopje

послоп’є

будинок

pot

пот

стежка

predmestje

предместьє

передмістя

predor

предор

коридор, тунель

prehod

прегод

прохід (гірський)

prekop

прекоп

канал, рів

pristanišče

прістаніще

гавань, порт

proga

проґа

смуга

pušcava

пущава

пустеля


Продовження таблиці А.1


1

2

3

rastišče

растіще

город

ravnina

равніна

рівнина

rdeč

рдеч

червоний

reka

река

річка

restavracija

реставрація

ресторан

ribogojnica

рібоґойніца

рибне господарство

ruševine

рушевіне

руїни

sestavljanje

сеставлянє

будівництво

sever

север

північ

severen

северен

північний

skala

скала

скеля

škarpa

шкарпа

урвище

skedenj

скедень

комора, стодола

skladišče

складіще

склад, сховище

slab

слаб

поганий

smreka

смрека

смерека

sneg

снеґ

сніг

snežni metež

снежні метеж

завірюха

sodišče

содіще

суд

šola

шола

школа

šota

шота

торфовище

španski bezeg

шпанскі безеґ

бузок

sredina

средіна

середина

središčni

средіщні

середній, центральний

srednji

средні

середній

stanovanje

станованє

квартира

star

стар

старий

stena

стена

стіна

štirioglaten

штіріоґлатен

прямокутний

sto

сто

сто

stolp

стовп

башта

stolpec

стовпец

вежа

stolpnica

стовпніца

хмарочос

suh

суг

сухий

šuma

шума

ліс, пуща

tečaj

течай

курс, напрямок

tok

ток

струмок

toplice

топліце

курорт із теплими водами


Кінець таблиці А.1


1

2

3

tovarna

товарна

завод, фабрика

travnik

травнік

лука

trg

трґ

базар, ринок, торговиця

trgovina

трґовіна

крамниця, магазин

tri

трі

три

tunel

тунел

тунель

ulica

уліца

вулиця

urad

урад

заклад

vas

вас

село

veleblagovnica

велеблаґовніца

супермаркет

veter

ветер

вітер

vojaščina

воящіна

казарма

vrh

врг

вершина

vroč

вроч

спека

vroče

вроче

спекотний

vzhod

взгод

схід

vzpon

взпон

схил

zahod

загод

захід

zaliv

залів

затока

zapad

запад

захід

železnica

железніца

залізниця

železniška postaja

железнішка постая

залізничний вокзал

zemlja

земля

земля, ґрунт

zgradba

зґрадба

споруда

zid

зід

мур

živalski vrt

жівавскі врт

зоопарк


ДОДАТОК Б

(довідковий)
БІБЛІОГРАФІЯ


  1. Glossary of Terms for the Standardization of Geographical Names / Department of Economic and Social Affairs, UN Group of Experts on Geographical Names. (Глосарій термінів для стандартизації географічних назв / Департамент економіки і соціальної політики. Група експертів ООН з географічних назв). – New York: UN, 2002

  2. Український правопис / Ін-т мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України, Ін-т укр. мови НАН України. – К.: Наукова думка, 2008

  3. Slovensko-ruski slovar. Словенско-русский словарь (Словенсько-російський словник). – Ljubljana, 1972

  4. Словенія, туристична карта. – Любляна, Словенська туристична організація, 2006.

  5. Словения. Большой атлас для водителей и туристов. (Словенія. Великий атлас для водіїв і туристів) – Любляна, 1994.

  6. Karlin P., Stor M. Möchten Sie Slowenish sprechen? (Розмовляймо словенською). – Ljubljana, 1970.

  7. Slowenien, Kroatien, Serbien-Montenegro, Bosnien-Herzegowina, Makedonien. Autokarte. (Словенія, Хорватія, Боснія і Герцеговина, Македонія. Карта автошляхів). M 1: 600 000. Wien: Freytag & Berndt. – 2004.



УДК 811.161.2’373.21 (497.4)

Ключові слова: географічна назва, географічний термін, передача географічних назв, словенська мова, українська мова, традиційна назва.