Головна сторінка

Інформації про досягнення та проблеми з метою планування ефективного розвитку закладу в цьому напрямку. Зміст вступ розділ І організаційно-педагогічні умови моніторингу професійного самовизначення особистості 6 розділ ІІ



Скачати 422.56 Kb.
НазваІнформації про досягнення та проблеми з метою планування ефективного розвитку закладу в цьому напрямку. Зміст вступ розділ І організаційно-педагогічні умови моніторингу професійного самовизначення особистості 6 розділ ІІ
Сторінка1/3
Дата конвертації18.03.2016
Розмір422.56 Kb.
ТипІнформації
  1   2   3


МОДЕЛЬ МОНІТОРИНГУ

ПРОФЕСІЙНОГО САМОВИЗНАЧЕННЯ ОСОБИСТОСТІ

В УМОВАХ ОСВІТНЬОГО ПРОЕКТУ

«НВК «ЛІЦЕЙ-ШКОЛА № 14» - ВНЗ - ПІДПРИЄМСТВО»

  Кузьмінова Тетяна Іллівна,

заступник директора з НВР

Маріупольського НВК "Ліцей-школа № 14"  
Дана робота містить модель моніторингу якості роботи школи щодо особистісного професійного зростання учнів Маріупольського НВК "Ліцей-школа № 14" в умовах освітнього проекту «Школа – ВНЗ – підприємство», технології отримання інформації про досягнення та проблеми  з метою планування  ефективного розвитку закладу в цьому напрямку.  
ЗМІСТ

ВСТУП

РОЗДІЛ І Організаційно-педагогічні умови моніторингу професійного

самовизначення особистості 6

РОЗДІЛ ІІ

Дослідження комплексу процедур зі спостереження, поточного оцінювання перетворень учня «азовстальського» класу, спрямування цих перетворень на досягнення заданих параметрів розвитку об’єкта 11

Програма роботи Моніторингового центру щодо якості розвитку, професійного самовизначення особистості в умовах проекту

«НВК «Ліцей-школа № 14» - ВНЗ - підприємство» 16

План роботи Моніторингового центру щодо визначення якості розвитку учнів «азовстальських» класів 20



 

Актуальність дослідження. Згідно Національної стратегії розвитку освіти в Україні на період до 2021 року актуальним у нових соціально-економічних умовах вважаються перспективні завдання щодо проектування майбутнього кожної особистості, подальше розв’язання проблеми забезпечення особистісної, соціальної самореалізації та професійного самовизначення.

Місія школи – набуття випускниками ключових компетентностей, що є одночасно передумовою їх успішності й успішності країни в сучасному глобалізованому, конкурентному, інноваційному світі.

Нові підходи до організації освіти в старшій школі закладено в Концепції загальної середньої освіти та Концепції профільного навчання в старшій школі. Сучасна соціально-економічна ситуація визначається невідповідністю ринку освітніх послуг ринку праці, вимог роботодавців рівню професійної підготовки фахівців.

У цих умовах цілеспрямована і систематична робота з професійного та особистісного самовизначення молоді стає дедалі більше актуальною і Таким чином, з однієї сторони, постає питання забезпечення якісної підготовки до входження в професійну діяльність учнів; з іншої – відповідністьсоціальному замовленню потреби в формуванні майбутніх кадрівз урахуванням особливостей економічного та промислового розвиткуміста Маріуполя, області, регіону.

Підстава для проведення дослідження. Маріупольський НВК "Ліцей-школа № 14" є учасник інноваційного освітнього проекту «Школа – ВНЗ -підприємство». Даний проект діє з 2008 року на підставі тристороннього Договору між Маріупольським НВК "Ліцей-школа № 14" , ПАТ "МК "АЗОВСТАЛЬ" , ДВНЗ "Приазовський державний технічний університет". Його мета – підготовка висококваліфікованих фахівців, починаючи зі школи, в університеті, з подальшим працевлаштуванням на комбінаті. На підставі Договору про стратегічне співробітництво на базі ліцейських груп математичного профілю НВК "Ліцей-школа № 14" (9-11 класи) з метою реалізації проекту «Школа – ВНЗ – підприємство» створено «азовстальські» класи. До них приймаються учні 8,9,10,11 класів на конкурсній основі. Азовстальські класи мають свій навчальний план, план співробітництва, програму виховної роботи. У ДВНЗ "Приазовський державний технічний університет" формуються «азовстальські» групи. Учасники проекту– спочатку учні, далі випускники ДВНЗ "Приазовський державний технічний університет" - більш адаптовані к умовам виробництва. За три-чотири роки після працевлаштування на ПАТ "МК "АЗОВСТАЛЬ" вони одержують нові посади, роблять кар’єру: становляться старшими майстрами, начальниками відділів, деякі переводяться в керуючу кампанію МЕНІНВЕСТ.Тристоронній Договір про стратегічне партнерство є вигідною умовою для школяра, студента, молодого фахівця.

Забезпечення цілеспрямованої і систематичної роботи з професійного та особистісного самовизначення молоді залежить від створених умов особистісно-зорієнтованого освітнього середовища, якості освітнього процесу, результатів навчальних досягнень; ставлення учасників навчального процесу й громадян до системи роботи навчального закладу.

В процесі підготовки до написання даної роботи було проаналізовано низку нормативно-правових документів, перш за все – українське національне законодавство щодо розвитку освіти в Україні. Різні аспекти моніторингу якості і оцінки освіти було досліджено у роботах вітчизняних авторів, серед яких слід відзначити Н.В. Москаленко, І.О. Потай, І.А. Шайдур, В.М. Максимова, О. А. Удод та інших. У наявних дослідженнях відсутній моніторинг особистісного професійного зростання учня. Вважаємо, що за умов діючого інноваційного проекту «Школа – ВНЗ – підприємство», учасником якого є Маріупольський НВК "Ліцей-школа № 14", входження в професійну діяльність учнів фактично є важливою формою професіонального самовизначення для подальшого розвитку особистості. Відповідно до цього твердження висувається гіпотеза даної роботи: становлення висококваліфікованого, конкурентоспроможного професіонала можливе лише при всебічному розвитку особистості зі шкільної парти, яке створюється завдяки постійному моніторингу умов функціонування і розвитку, перебігу навчального процесу, результатів школярів і педагогів.

Метою є створення моделі моніторингу якості роботи школи щодо особистісного професійного зростання учнів НВК "Ліцей-школа № 14" в умовах освітнього проекту «Школа – ВНЗ – підприємство», отримання інформації про досягнення та проблеми, щоб ефективно скласти план розвитку закладу в цьому напрямку.

Зміст мети дослідження обумовлює завдання, що є наступними:

  • проаналізувати різні моделі відслідкування якості роботи щодо особистісного професійного зростання учнів;

  • укласти банк діагностик та вимірювальних тестів для проведення системи моніторингового дослідження якості роботи щодо особистісного професійного зростання учнів;

  • організувати роботу підрозділів «Умови роботи школи щодо особистісного професійного зростання учнів», «Процеси роботи з учнями «азовстальських» класів», «Результати роботи з учнями «азовстальських» класів;

  • розробити й здійснити апробацію нових засобів проведення коригувальної діяльності за результатами моніторингових досліджень якості роботи з учнями «азовстальських» класів;

  • удосконалити систему управлінської діяльності на основі запровадження моніторингу якості роботи з учнями «азовстальських» класів.

Об’єктом даного дослідження є учні «азовстальських» класів; їхні батьки, педагоги Маріупольського НВК «Ліцей-школа № 14» .

Провідними принципами щодо ефективної системи моніторингу якості освіти (у світлі рекомендацій ОЕСР)1 є:

  1. Системність і комплексність (використовувати більш широкий погляд на успішність учнів).

  2. Учнєцентрованість (робити акцент на навчання та розвиток особистості учнів)

  3. Ефективність (показувати не тільки «сирі» результати, а й дов (додану освітню вартість).

  4. Збалансованість  (внутрішнього і зовнішнього оцінювання).

  5. Оцінювання для навчання (використовувати оцінювання для навчання).

  6. Відкритість (поважати інформаційні потреби батьків і учнів).

  7. Автономізація (втручатися у навчальний процес школи, класу, учителя у зворотній пропорції до успіху).

  8. Інтегрованість (зміцнювати зв’язки між самооцінкою, контролем і вдосконаленням).

  9. Перспективність (запобігати короткостроковим цілям).

Таким чином, моніторинг професійного самовизначення особистості – спеціальна система збору, обробки, зберігання й розповсюдження інформації про особистість, прогнозування на підставі отриманих об’єктивних даних динаміки й основних тенденцій її розвитку, а також розроблення науково обґрунтованих рекомендацій для органів управління освітою з поліпшення якості освітньої системи та підвищення ефективності управління нею2.

РОЗДІЛ 1

Організаційно-педагогічні умови моніторингу професійного самовизначення особистості
Ефективність функціонування системи роботи школи щодо входження в професійну діяльність учнів вимагає чіткої системи управління. Прийняття ефективних управлінських рішень й оцінки їх дієвості достовірною й повною інформацією не можливо без активного використання інструментарію об’єктивних методів вимірювання якості освіти в єдності з індивідуальними характеристиками особистості, педагогічних показників організації особистісно-зорієнтованого освітнього середовища, соціальних параметрів функціонування освітніх систем. Саме тому постає потреба в запровадженні системи моніторингових досліджень відстеження якості роботи школи щодо входження в професійну діяльність учнів.

На основі загальнодержавних та регіональних нормативно-правових актів було визначено індикатори результативності роботи школи за напрямами:

  1. «Умови ефективного функціонування системи роботи школи»;

  2. «Якість освітнього процесу»;

  3. «Результативність діяльності закладу, педагогів, учнів»;

  4. «Ставлення учасників навчального процесу й громадян до системи роботи навчального закладу».

Моніторинг потребує системного підходу. Системний підхід означає неперервність управління, послідовність і взаємозв'язок окремих освітніх процесів, а також їх взаємодію. Система менеджменту якості освіти є інтегрованою. Вона орієнтована на сучасні інформаційні технології, використання досягнень теорії і практики менеджменту. Її успішність може оцінюватися шляхом використання якісних і кількісних показників.

Внутрішній зміст моніторингу можна розкрити, використовуючи структурно - функціональну модель системи моніторингу якості освіти (рис. 1).

c:\documents and settings\isida\рабочий стол\облако\мониторинг\система 3.gif


Рис.. Структурно-функціональна модель системи моніторингу
Етапами проведення моніторингових досліджень є:

  1. підготовчий – визначення мети; визначення об’єкта; визначення напрямків і відбір критеріїв; вибір інструментарію;

  2. практичний – аналіз документів; бесіди; спостереження; відвідування уроків; контрольні роботи; тестування; збір інформації; самооцінка; рейтинг; визначення напрямків і відбір критеріїв;

  3. аналітичний – обробка інформації; систематизація інформації; аналіз даних; висновки; розробка рекомендацій; вибір інструментарію.

Для створення власної моделі моніторингу професійного самовизначення особистості, по-перше, необхідно визначити коло осіб, зацікавлених в інформації за його результатами. Як стверджує О.І.Ляшенко, це коло можна обмежити такими суб’єктами:

—   центральний і регіональні органи управління освітою (міністерство, обласні і районі управління освітою);

—   навчальні заклади різних освітніх рівнів;

—   ті, хто в них навчається, та їхні батьки [8].

Дана модель розроблена для навчальних закладів, тому що для них важливою є характеристика відповідності їхньої діяльності вимогам державного освітнього стандарту і навчальних програм, можливість порівняти одержані власні результати з даними інших навчальних закладів і зробити належні висновки тощо. Слід враховувати, що батьків головним чином цікавить освітня конкурентоздатність їхніх дітей, тобто наскільки будуть задоволені їхні освітні потреби, якщо вони навчатимуться в обраному навчальному закладі.

На підставі науково-методичних джерел у НВК "Ліцей-школа № 14" розроблено модель управління якістю освіти (рис.2).

Головне завдання керівництва обумовлене відповідальністю перед державою, соціальними партнерами, громадськістю: визначення основних елементів системи роботи щодо входження в професійну діяльність учнів, характеру їх взаємодії, всебічне керування якістю системи в цілому.

До індикаторів якості освіти фахівці відносять такі характеристики, що відображають ступінь відповідності реальних результатів освіти нормативним вимогам, соціальним і особистісним очікуванням. Споживач знань знаходиться у центрі освітнього процесу. Тому правомірно говорити про якість споживача знань, який має стати кінцевим результатом освітнього процесу. Якість тих, хто навчається, можна охарактеризувати за допомогою таких показників: знання з профільних дисциплін; комп’ютерна грамотність; рівень володіння іноземною мовою; бажання навчатися; рівень інтелекту; духовний розвиток; креативність; рівень розвитку пам’яті; дисциплінованість; наполегливість; працездатність; спостережливість; уміння планувати кар’єру.

Організаційне середовище

Безперервне удосконалення системи управління якістю освіти в НВК "Ліцей-школа № 14", що веде до сталого успіху

Учні, батьки, роботодавці

Вимогий очікування
Учні, батьки,роботодавці

Задоволеність

Відповідальність керівництва:функції управління

Надання освітніх послуг

Менеджмент ресурсів забезпечення

Моніторинг вимір, аналіз, удосконалення


Випуск учнів

Набір учнів






Підготовка кадрів вищої кваліфікації

Навчально-виховний процес




Розробка навчальних планів і програм

Науково-дослідницька діяльність




Умови та фактори управління якістю освіти в НВК "Ліцей-школа № 14"


Рис.2. Модель управління якістю освіти в НВК "Ліцей-школа № 14"

Відповідно до завдань Центру моніторингу якості роботи з учнями «азовстальських» класів виділяються такі види шкільного моніторингу:

  • за масштабами цілей освіти: оперативний, тактичний, стратегічний;

  • за етапами навчання: зондуючий, проміжний, підсумковий;

  • за охопленням об’єкта спостереження: локальний, вибірковий, суцільний;

  • за організаційними формами: індивідуальний, груповий, фронтальний;

  • за рівнями управління НВП: керівний, адміністративний, педагогічний, учнівський;

  • за формами суб’єкт-об’єктних відносин: соціальний (зовнішній), взаємоконтроль, самоаналіз.

Таким чином, управлінська стратегія в організаційному та функціональному забезпеченні системи роботи щодо входження в професійну діяльність учнів розглядається в контексті планування, організації, мотивації та контролю щодо вирішення проблеми пошуку, розвитку й реалізації професіонального потенціалу розвитку спеціаліста. Вся інформація щодо моніторингу якості освіти в НВК "Ліцей-школа № 14" розміщена та знаходиться у відкритому доступі на веб-сторінках шкільного сайту uvk14.at.au «Моніторинг якості освіти», «Обдаровані діти».

РОЗДІЛ ІІ

Дослідження комплексу процедур зі спостереження, поточного оцінювання перетворень учня «азовстальського» класу, спрямування цих перетворень на досягнення заданих параметрів розвитку об’єкта

Висока динаміка соціальних і соціально-педагогічних змін вимагають неперервного моніторингу й експертного оцінювання щорічних результатів проекту «Школа – ВНЗ-підприємство» для своєчасного коригування як самого проекту, так і планів його реалізації ( табл.1).

Таблиця 1

Напрямки моніторингу складової якості освіти

«Результати роботи з учнями «азовстальських» класів"


№ п/п

Напрямки моніторингу

Зміст

Нвукова підтримка (автори)3



Рівень сформованості пізнавальної компетентності

Визначення рівня академічних знань, умінь, навичок; знань з профільних дисциплін, комп’ютерна грамотність, рівень володіння іноземною мовою.

Рівень швидкості, легкості сприйняття й засвоєння нового матеріалу, розвиненості мислення, памяті, сформованості навчальної мотивації, сформованості пізнавальної активності, словникового запасу, уміння чітко виражати думку, читацького інтересу тощо

Д.Уілмс, І.Булах, М.Мруга, С.Подмазін, К.Краснокутська, Н. Ладнушкіна тощо.



Рівень сформованості особистісної компетенції

Рівень розвитку індивідуальних здібностей, обізнаності у власних сильних і слабких сторонах, здатності до рефлексії, розвиненості інтуїції, оригінальності й швидкості вироблення ідей, володіння динамічними знаннями, позитивної самооцінки, незалежності думки, мобільності, наполегливості

Є.Заїка, В.Репкін, Г.Рєпкіна, Рогов, С.Подмазін, Г.Селевко, В.Киричук



Рівень сформованості самоосвітньої компетенції

Рівень сформованості знань про самоосвіту, здатності до самоосвіти, організації власних прийомів самоосвіти, відповідальності за результати самоосвіти, навичок роботи з комп’ютерною технікою, гнучкості застосування знань, навичок розробляти програми самоосвіти, здатності працювати щодо вибору професії

Н.Бухлова. І. Родигіна, Т.Борова тощо



Рівень сформованості соціальної компетентності

Рівень сформованості комунікативних навичок працювати в команді, умінь визначати основні ролі в суспільстві, ціннісних орієнтацій, трудової і моральної життєвої мотивації, розвитку особистісних якостей, саморегуляції, культури міжособистісних відносин, умінь орієнтуватися в сучасних реаліях, готовності до свідомого вибору професії, розвитку громадянської свідомості

Г.Селевко, В.Киричук, Г.Єльникова, О.Кас'янова, Н.Дерзкова



Рівень сформованості компетентності свідомого ставлення до власного здоров'я

Рівень клінічного, соматичного, психічного здоровя, навчальних досягнень із фізкультури, ОЗ, загальної фізичної працездатності, сформованості навичок раціонального режиму дня й харчування, потреб систематично працювати над фізичним розвитком, громадянської відповідальності за наслідки нездорового способу життя.

Г.Єльникова, О.Касянова, В.Лізинський



Рівень сформованості компетентності продуктивної творчої діяльності

Рівень вияву інтелектуальних здібностей, здібностей інтелектуального лідера, розвитку креативності, готовності до проведення пошукової та дослідницької діяльності, вияву та реалізації творчих здібностей, мотивації досягнення, здатності приймати власні рішення, прагнення до успіху, соціальної здатності.

Де Хаан і Кафа, Д.Сиска, В. Крутецький, О.Тульник, Дж. Рензулі, Ю. Гільбух, М.Мехрабіана
  1   2   3