Головна сторінка

Наше місто наш дім!



Скачати 95.44 Kb.
НазваНаше місто наш дім!
Дата конвертації15.04.2016
Розмір95.44 Kb.
ТипАнкета


Екологічний моніторинг в рамках проекту

"Наше місто – наш дім!"

автор: Кренців Сергій Михайлович – студент механічного віддділення Рогатинського державного аграрного коледжу;

науковий керівник: Рутило Олександр Іванович – викладач біології, спеціаліст вищої категорії

Формування певного рівня екологічної культури і свідомості є важливим для студентів аграрних закладів освіти, оскільки на можливість вирішення екологічних проблем в агропромисловому виробництві впливає не лише технологія виробництва, а й рівень екологічної культури працівників, їх ставлення до проблем екології взагалі й розуміння ними їх значення.

Для дослідження рівня екологічної культури і свідомості була обрана методика анкет­ного опитування, що широко застосовується у різноманітних соціологічних дослідженнях. Основ­ною перевагою такого опитування є можливість за рахунок анонімності анкетування респондентів отримати об’єктивні та відверті відповіді.

Анкета містила 9 запитань і була спрямована на те, щоб з’ясувати ставлення студентів до екологічних проблем сучасності, екологічного стану міста, рівня екологічної освіти в навчальному закладі, бажання зробити свій практичний внесок в оптимізацію стосунків людства з природою та їх знання у цій галузі.

Було опитано 40 респондентів на механічному відділенні, де навчаються тільки хлопці і технологічному – переважно дівчата, кожен із яких отримував текст анкети та заповнював лист опитування шляхом вибору на кожне запитання однієї із запропонованих альтернативних відповідей. Екологічне анкету­вання респондентів здійснювалось анонімно, тобто без вказівки ними особистих даних та підписів.

Серед анкетованих переважали дівчата (55 %). Такий розподіл дає змогу нам сподіватися на об’єктивність результатів анкету­вання за статевою ознакою.

Усі питання анкети були поділені на кілька блоків за змістом. Так, у першому блоці досліджу­валося усвідомлення значимості екологічної проблематики взагалі і екологічного стану міста; в другому – екологічна освіта і в третьому – потреба в створенні екологічного клубу в навчальному закладі.

На питання " Чи цікавлять Вас питання глобальних та локальних екологічних проблем?" – 82,5% дали ствердну відповідь, а 12,5% не визначились і не було таких яких би ці проблеми залишили байдужими.

Результати анкетування свідчать, що 57,5% респондентів оцінюють екологічні умови проживання в місті незадовільними і навіть небезпечними, а 42,5% - відносно задовільними.

В другому блоці запитань ми отримали такі результати: на питання про необхідність підвищення екологічної освіти – 52,5% опитаних дали позитивну відповідь, негативну – 17,5%, решта – не визначились. Щодо шляхів підвищення, то приблизно однакова кількість опитаних хоче зробити це в навчальному закладі і приймаючи участь в природоохоронних акціях – відповідно 35% і 37,5%, ще 21,5% – через телебачення і пресу. Нажаль серед опитаних були і такі, що не бажають отримувати додатково екологічну освіту і підвищити свою екологічну кваліфікацію – 5%. На питання "Чи достатній рівень екологічної освіти в коледжі" – 37,5% студентів дали ствердну відповідь, 27,5% – негативну, не визначились 35% опитаних.

І найголовніше – за створення екологічного клубу висловились 70% студентів, не підтримують 10%, або четверо із сорока. Що цікаво – всі хто за екологічний клуб, готові прийняти участь в його роботі.

Аналогічне дослідження ми провели серед жителів міста. Анкета містила 10 запитань, які в основному стосувалися екологічного стану міста і рівня екологічної свідомості самих городян.

Було опитано, як і в першому випадку 40 респондентів. Серед анкетованих – 60% чоловіки, за віком: молоді люди до 30 років – 30%, пенсіонери – 20%, решта 50% – старше покоління. Серед опитаних державні службовці, працівники освіти, охорони здоров'я, робітники, підприємці, безробітні.

На питання про екологічний стан міста 40% опитаних мають дані щодо якості води, а щодо стану ґрунту, повітря, якості харчування тільки 20% дали ствердну відповідь. Оцінка діяльності місцевої влади щодо екологічного розвитку міста: посередня – 70% і низька – 30%.

Всі опитані респонденти дотримуються думки, що найбільш негативно впливає на довкілля у їхньому місті м'ясопереробний комбінат "Росана", що, в принципі, відповідає дійсності, а також стихійні сміттєзвалища, що, по іронії долі,

створюють самі ж жителі, але все-таки половина опитаних сподівається на покращення екологічної ситуації в місті в недалекому майбутньому, тільки 10% в це не вірять.

І найголовніше – 90% респондентів готові взяти участь у природоохоронних акціях для покращення екологічного стану свого міста, навіть пенсіонери, якщо дозволить здоров'я, бо екологічні переконання людини найбільш ефективно формуються під час активної участі у громадському природоохоронному русі.

Другий блок екологічної анкети присвячений екологічній культурі населення.

Всі опитані (100%) вважають за потрібне формувати екологічну культуру і свідомість сучасної людини.

В анкеті ми спробували з’ясувати ставлення жителів міста до джерел екологічної інформації. Виявилося, що 80% респондентів цікавиться екологічними проблемами, які висвітлюються у засобах масової інформації, а 10 % опитаних зовсім не хвилює це питання, але ті ж 80% вважає, що ці проблеми висвітлюються на недостатньому рівні.

Для визначення ставлення до негативної екологічної поведінки людини респондентам було запропоновано дати відповідь на питання “Ваші дії, якщо людина викине сміття на тротуар, а не в урну?”. Майже дві третини опитаних стверджують, що зроблять зауваження; кожен третій – засудить поведінку, але не зважиться йому про це сказати. Респондентів, які не звернуть на це увагу і які зовсім не визначились з відповіддю не було, але насправді ми бачимо наші тротуари не завжди чистими.
Щоб визначити, чи відповідають екологічні переконання рівню свідомості респондентів, було запропоновано питання для порівняння ставлення опитуваних щодо можливості працювати на екологічно небезпечному підприємстві навіть за умов високої зарплати. Лише 10% опитаних готові працювати на такому об'єкті, решта (90%) дали негативну відповідь.

Таким чином, можна стверджувати, що опитані нами студенти і жителі міста в цілому мають певну громадську екологічну позицію, яка поки що нереалізована через сучасні обставини нашого життя. Але не може і не турбувати ставлення молоді до ряду питань екологічної проблематики, тому необхідно впроваджувати більш ефективні методи екологічного навчання і виховання.

Але як кажуть: "Чистота – не там де прибирають, а там де не смітять".

ПОВНИЙ ВАРІАНТ
Результати дослідження особливостей екологічної культури і свідомості студентів Рогатинського державного аграрного коледжу та жителів міста Рогатина
Формування певного рівня екологічної культури і свідомості є важливим для студентів аграрних закладів освіти, оскільки на можливість вирішення екологічних проблем в агропромисловому виробництві впливає не лише технологія виробництва, а й рівень екологічної культури працівників, їх ставлення до проблем екології взагалі й розуміння ними їх значення.

Для дослідження рівня екологічної культури і свідомості обрана методика анкет­ного опитування, що широко застосовується у різноманітних соціологічних дослідженнях. Основ­ною перевагою такого опитування є можливість за рахунок анонімності анкетування респондентів отримати об’єктивні та відверті відповіді.

Анкета містила 9 запитань і була спрямована на те, щоб з’ясувати ставлення студентів до екологічних проблем сучасності, екологічного стану міста, рівня екологічної освіти в навчальному закладі, бажання зробити свій практичний внесок в оптимізацію стосунків людства з природою та їх знання у цій галузі.

Було опитано 40 респондентів на механічному відділенні, де навчаються тільки хлопці і технологічному – переважно дівчата, кожен із яких отримував текст анкети та заповнював лист опитування шляхом вибору на кожне запитання однієї із запропонованих альтернативних відповідей. Екологічне анкету­вання респондентів здійснювалось анонімно, тобто без вказівки ними особистих даних та підписів.

Серед анкетованих переважали дівчата (55 %). Такий розподіл дає змогу нам сподіватися на об’єктивність результатів анкету­вання за статевою ознакою.

Усі питання анкети були поділені на кілька блоків за змістом. Так, у першому блоці досліджу­валося усвідомлення значимості екологічної проблематики взагалі і екологічного стану міста; в другому – екологічна освіта і в третьому – потреба в створенні екологічного клубу в навчальному закладі.

На питання " Чи цікавлять Вас питання глобальних та локальних екологічних проблем?" – 82,5% дали ствердну відповідь, а 12,5% не визничились і не було таких яких би ці проблеми залишили байдужими.

Результати анкетування свідчать, що 57,5% респондентів оцінюють екологічні умови проживання в місті незадовільними і навіть небезпечними, а 42,5% - відносно задовільними.


Мал. 1 Оцінка екологічних умов проживання в місті

В другому блоці запитань ми отримали такі результати: на питання про необхідність підвищення екологічної освіти – 52,5% опитаних дали позитивну відповідь, негативну – 17,5%, решта – не визначились. Щодо шляхів підвищення, то приблизно однакова кількість опитаних хоче зробити це в навчальному закладі і приймаючи участь в природоохоронних акціях – відповідно 35% і 37,5%, ще 21,5% – через телебачення і пресу. Нажаль серед опитаних були і такі, що не бажають отримувати додатково екологічну освіту і підвищити свою екологічну кваліфікацію – 5%. На питання "Чи достатній рівень екологічної освіти в коледжі" – 37,5% студентів дали ствердну відповідь, 27,5% – негативну, не визначились 35% опитаних.



Мал. 2 Оцінка необхідності отримання студентами додатково екологічної освіти


Мал. 3 Можливі шляхи отримання студентами екологічних знань

Мал. 4 Оцінка рівня екологічної освіти в коледжі

І найголовніше – за створення екологічного клубу висловились 70% студентів, не підтримують 10%, або четверо із сорока. Що цікаво – всі хто за екологічний клуб, готові прийняти участь в його роботі.



Мал. 5 Необхідність створення екологічного клубу в коледжі
Аналогічне дослідження ми провели серед жителів міста. Анкета містила 10 запитань, які в основному стосувалися екологічного стану міста і рівня екологічної свідомості самих городян.

Було опитано, як і в першому випадку 40 респондентів. Серед анкетованих – 60% чоловіки, за віком: молоді люди до 30 років – 30%, пенсіонери – 20%, решта 50% – старше покоління. Серед опитаних державні службовці, працівники освіти, охорони здоров'я, робітники, підприємці, безробітні.

На питання про екологічний стан міста 40% опитаних мають дані щодо якості води, а щодо стану ґрунту, повітря, якості харчування тільки 20% дали ствердну відповідь. Оцінка діяльності місцевої влади щодо екологічного розвитку міста: посередня – 70% і низька – 30%.

Мал. 6 Оцінка діяльності місцевої влади щодо екологічного розвитку міста
Всі опитані респонденти дотримуються думки, що найбільш негативно впливає на довкілля у їхньому місті м'ясопереробний комбінат "Росана", що, в принципі, відповідає дійсності, а також стихійні сміттєзвалища, що, по іронії долі,

створюють самі ж жителі, але все-таки половина опитаних сподівається на покращення екологічної ситуації в місті в недалекому майбутньому, тільки 10% в це не вірять.



Мал. 7 Оцінка екологічного стану міста
І найголовніше – 90% респондентів готові взяти участь у природоохоронних акціях для покращення екологічного стану свого міста, навіть пенсіонери, якщо дозволить здоров'я, бо екологічні переконання людини найбільш ефективно формуються під час активної участі у громадському природоохоронному русі.

Мал. 8 Оцінка покращення екологічного стану міста в майбутньому

Другий блок екологічної анкети присвячений екологічній культурі населення.

Всі опитані (100%) вважають за потрібне формувати екологічну культуру і свідомість сучасної людини.

В анкеті ми спробували з’ясувати ставлення жителів міста до джерел екологічної інформації. Виявилолся, що 80% респондентів цікавиться екологічними проблемами, які висвітлюються у засобах масової інформації, а 10 % опитаних зовсім не хвилює це питання, але тіж 80% вважає, що ці проблеми висвітлюються на недостатньому рівні.


Мал. 9 Оцінка висвітлення екологічних проблем міста в місцевих засобах масової інформації
Для визначення ставлення до негативної екологічної поведінки людини респондентам було запропоновано дати відповідь на питання “Ваші дії, якщо людина викине сміття на тротуар, а не в урну?”. Майже дві третини опитаних стверджують, що зроблять зауваження; кожен третій – засудить поведінку, але не зважиться йому про це сказати. Рспондентів, які не звернуть на це увагу і які зовсім не визначились з відповіддю не було, але насправді ми бачимо наші тротуари не завжди чистими.


Мал. 10 Оцінка ставлення до негативної екологічної поведінки людини
Щоб визначити, чи відповідають екологічні переконання рівню свідомості респондентів, було запропоновано питання для порівняння ставлення опитуваних щодо можливості працювати на екологічно небезпечному підприємстві навіть за умов високої зарплати. Лише 10% опитаних готові працювати на такому об'єкті, решта (90%) дали негативну відповідь.

Таким чином, можна стверджувати, що опитані нами студенти і жителі міста в цілому мають певну громадську екологічну позицію, яка поки що нереалізована через сучасні обставини нашого життя. Але не може і не турбувати ставлення молоді до ряду питань екологічної проблематики, тому необхідно впроваджувати більш ефективні методи екологічного навчання і виховання.

Але як кажуть: "Чистота –не там де прибирають, а там де не смітять"

Тому вважаю за необхідне впроводження мого проекту в життя.